Методи адміністративно-правового регулювання діяльності небанківських фінансових установ

     

      В Законі України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” до форм державного регулювання ринків фінансових послуг відноситься ведення державних реєстрів фінансових установ та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг.

      НБФУ набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, дія якого поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб – підприємців [125].

      Державна реєстрація, відповідно до п. 1 ст. 4 названого закону, це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, передбачених цим законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. З цього положення статті випливає взаємозв’язок створення та державної реєстрації юридичних осіб.

      Для набуття статусу фінансова установа, здійснення діяльності з надання фінансових послуг, юридичні особи повинні пройти державну реєстрацію та ліцензування, загальні умови яких регулюються ст. 7 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, яка визначає, що особа набуває статусу фінансової установи після внесення про неї запису до відповідного державного реєстру фінансова установа. У разі, якщо надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

      Відповідно до вимог п.п. 1, 2 статті 28 Закону та вимог п.п. 8, 9 пункту 4 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, обов’язок щодо реєстрації фінансових установ та ведення Державного реєстру фінансових установ покладений на Держфінпослуг [69].

      Деталізує загальні умови державної реєстрації та ліцензування діяльності НБФУ розпорядження Державної Комісії “Про затвердження Положення про державний реєстр фінансових установ” [70]. Дія цього положення поширюється на всіх юридичних осіб (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування в частині їхньої діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів) незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які надають одну чи декілька фінансових послуг, державне регулювання діяльності з надання яких належить до компетенції Держфінпослуг.

      Реєстр фінансових установ – система одержання, накопичення, зберігання, захисту, використання та поширення адміністративної інформації (даних) про ФУ, створюється з метою сприяння захисту інтересів споживачів фінансових послуг та забезпечення державного регулювання ринків фінансових послуг, а також для забезпечення відкритості інформації про фінансові установи, уключені до Реєстру. Власником інформації, що внесена до Реєстру, є держава. Реєстр створюється і ведеться Держфінпослуг, яка є його розпорядником та адміністратором.

      До Реєстру, відповідно до положення, вносяться:

      1. Загальна інформація про заявника - юридичну особу (повне та скорочене найменування, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, інформація про державну реєстрацію, місцезнаходження, банківські реквізити, статутний фонд (статутний або складений капітал), про керівника юридичної особи, головного бухгалтера, організацію внутрішнього фінансового моніторингу, про види фінансових послуг, які надає чи планує надавати юридична особа тощо).

      2. Інформація про ліцензії та/або дозволи на надання певного виду фінансових послуг. 3. Інформація про правила провадження фінансової послуги відповідно до ліцензії . 4. Інформація про відокремлені підрозділи (за наявності) фінансової установи. 5. Інформація про фінансову установу, яка складається Держфінпослуг.

      Загальний порядок ведення Реєстру включає зокрема:

      - перевірку комплектності документів, які подаються до Держфінпослуг разом із заявою, на відсутність підстав для залишення заяви без розгляду;

      - перевірку документів, які подаються до Держфінпослуг, на відповідність вимогам щодо внесення інформації про заявника до Реєстру;

      - внесення інформації про заявника до Реєстру;

      - оформлення і видачу Свідоцтва.

      За відсутності підстав для залишення заяви про внесення інформації до Реєстру без розгляду Держфінпослуг не пізніше 30 календарних днів з дати її надходження приймає рішення про внесення інформації про заявника до Реєстру, яке підлягає подальшому схваленню Держфінпослуг як колегіальним органом, або про відмову внесення інформації про заявника до Реєстру.

      У разі прийняття Держфінпослуг рішення щодо внесення інформації про заявника до Реєстру, Держфінпослуг оформлює Свідоцтво – документ установленого зразка, який засвідчує факт набуття юридичною особою статусу фінансової установи та внесення Держфінпослуг інформації про неї до Реєстру, та вносить відповідну інформацію до Реєстру протягом п’яти робочих днів з дня схвалення Держфінпослуг як колегіальним органом такого рішення.

      Контроль за дотриманням цього Положення є складовою частиною здійснення Держфінпослуг державного регулювання та нагляду за діяльністю фінансової установи і здійснюється Держфінпослуг шляхом проведення виїзних та безвиїзних перевірок, що проводяться в порядку, установленому відповідними нормативно-правовими актами. Нормативно-правовими актами, якими регулюється діяльність окремих видів фінансових установ можуть визначатися додаткові вимоги до заявника для внесення інформації про нього та його відокремлені підрозділи до Реєстру, вимоги до документів, які при цьому подаються заявником, порядок унесення інформації про заявника та його відокремлений підрозділ до Реєстру та виключення інформації про заявника та його відокремлений підрозділ з Реєстру.

      Так, “Положення про порядок унесення інформації про ломбарди до Державного реєстру фінансових установ” [126] встановлює такі обов’язкові умови для внесення інформації до Реєстру про ломбард – заявник і видачі йому Свідоцтва:

      - установчі документи відповідають вимогам Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами [127];

      - наявності на дату подання заяви сформованого відповідно до вимог законодавства та установчих документів статутного капіталу;

      - наявності на останній день місяця, що передує поданню заяви, власного капіталу в розмірі не менше ніж 200 000 гривень;

      - відповідності керівника та головного бухгалтера ломбарду Професійним вимогам до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ [128];

      - наявності приміщення (на правах власності або користування) площею не менше, ніж 5 квадратних метрів, призначеного для надання фінансових послуг та супутніх послуг ломбарду, та спеціального місця зберігання;

      - наявності правил або положень, що регламентують діяльність ломбарду, і примірного договору про надання фінансового кредиту, що затверджені відповідно до установчих документів та відповідають вимогам законодавства;

      - наявності спеціального технічного обладнання, облікової та реєструючої системи, необхідних для надання фінансових послуг (у тому числі програмне забезпечення, комп’ютерна техніка, комунікаційні засоби - телефон, факс, вихід до мережі Інтернет, електронна пошта).

      Отже, перший етап реєстрації НБФУ шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру, полягає у реєстрації НБФУ як юридичної особи, держава, в особі уповноважених державних органів, узаконює факт створення і існування конкретної фінансової установи як юридичної особи. Реєстрація засвідчує можливість НБФУ бути учасником цивільних правовідносин, наприклад, з метою товарно-матеріального забезпечення майбутньої діяльності. Набувати права і обов’язки, пов’язані з основною метою створення – наданням фінансових послуг, НБФУ має право тільки після отримання ліцензії.

      Другий етап державної реєстрації НБФУ здійснює Держфінпослуг, а стосовно професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування в частині їхньої діяльності на фондовому ринку – ДКЦПФР, яка формує і веде державний реєстр фінансових установ, що надають фінансові послуги на ринку цінних паперів (професійних учасників фондового ринку, які здійснюють діяльність з надання фінансових послуг, корпоративних інвестиційних фондів – інститутів спільного інвестування) [129].

      Вся работа доступна по Ссылке