Прогнозування основних складових сукупного попиту: методика та її апробація
Результати проведеного аналізу у другому розділі основних компонентів сукупного попиту надають змогу виявити ті основні фактори, що істотно впливають на нього. Ці фактори й стануть основою для здійснення прогнозу на середньострокову перспективу.
Метою цього підрозділу є використання матриці фінансових потоків як прогнозного інструменту. Для реалізації визначеної мети необхідним є здійснення прогнозу всіх компонентів матриці фінансових потоків сукупного попиту.
Щоб наповнити матрицю фінансових потоків сукупного попиту прогнозними показниками та виділеними екзогенними показниками (Додаток М), розроблено методику прогнозування кінцевих споживчих витрат домогосподарств та некомерційних організацій сектора загального державного управління, питома вага яких у сукупному попиті становить 90,1 відсотка (у 2012 році за підрахунками автора). У дисертаційній роботі наведено методику прогнозу, розроблену автором для Методичних рекомендацій з прогнозування основних макроекономічних показників на короткостроковий період [97], які були затверджені наказом Міністерства економіки України від 27.02.2010 № 203 [74]. Зазначимо, що для цієї матриці фінансових потоків сукупного попиту може бути використано й інші підходи та способи обрахунку прогнозних показників. Для прогнозу інших елементів сукупного попиту (таких як валове нагромадження, експорт, імпорт) та грошової маси використано методичні рекомендації прогнозування основних макроекономічних показників на короткостроковий період [97].
Першочерговим завданням є отримання прогнозних балансів нефінансового сальдо кожного інституційного сектора економіки, тобто — фінансового забезпечення. Фінансові операції за секторами вказуватимуть на залучення необхідних джерел для фінансування дефіцитів секторів (наприклад, збільшення обсягів зовнішніх запозичень для державного або приватного сектора, прямих іноземних інвестицій або зміни в чистих зовнішніх активах).
Економіко-математичні методи прогнозування, які використано у підрозділі, опираються на основні положення економічної теорії, відповідно відображають реальний економічний стан, враховують найбільш важливі чинники впливу на прогнозовані показники, відповідають установленим крите¬ріям взаємозв’язку між процесами і надають можливість отримати відповідні кінцеві результати. Під час прогнозування було застосовано метод екстраполяції з використанням динамічних трендових моделей із наступним узагальненням показників у кінцевому прогнозі. При застосуванні матриці фінансових потоків актуальним залишається застосування експертних оцінок для коригування прогнозних показників, що збільшує точність прогнозу, особливо у короткостроковому періоді.
За методом кінцевого використання пропонується здійснювати прогнозні розрахунки ВВП на підставі вартісних величин. Опираючись на результати оцінювання номінальних значень усіх складових сукупного внутрішнього та зовнішнього попиту отримуємо номінальний обсяг сукупного попиту України.
Здійснено прогноз кінцевих споживчих витрат домашніх господарств (стовпчики 2 і 4 із протилежним знаком, Додаток М). Нагадаємо, у підрозділі 1.1 дійшли висновку, що кінцеві споживчі витрати домашніх господарств (КСВДГt) становлять основну частину сукупного внутрішнього попиту й характеризують структуру споживання товарів та послуг населенням за рахунок власних коштів. Кінцеві споживчі витрати домашніх господарств залежать від рівня оплати праці, пенсій та інших додаткових соціальних виплат; від політики уряду в соціальній сфері; рівня оподаткування; споживчого кредитування населення; товарів та послуг власного виробництва; рівня інфляції; витрат, пов’язаних з оплатою житлово-комунальних послуг; схильності до заощаджень населення; очікувань домогосподарств тощо.
