Удосконалення системи індикаторів фінансового забезпечення секторів економіки
Розроблений прогноз у підрозділі 3.1 вкотре підтвердив тезу про те, що в Україні не вистачає і в найближчому майбутньому, враховуючи нестабільний стан світової економіки, не вистачатиме ресурсів для покриття власних видатків. На жаль, внутрішніх джерел недостатньо для збільшення інвестиційного попиту, що вимагає збільшення зовнішнього фінансування за рахунок чистого притоку капіталу у формі прямих іноземних інвестицій (або скорочення чистих іноземних активів). Прямі іноземні інвестиції є відносно «безкоштовним» ресурсом для економічного зростання країни. Проте результати дослідження їхнього галузевого розподілу у докризові роки (підрозділ 2.1) показали, що прямі іноземні інвестиції не стали гарантом економічного зростання оскільки їхні надходження зосереджувались у сферах оптової та роздрібної торгівлі, фінансів й операцій з нерухомістю. Водночас недостатній рівень спрямовування мали інвестиції у переробну промисловість (на 20 відсотків менше за аналогічний показник 2009 року [67, с. 64], яка визначає рівень економічного зростання країни. Притік в Україну прямих іноземних інвестицій практично не сприяв структурному реформуванню економіки та модернізації ключових галузей промисловості, через помітну втрату зацікавленості іноземних інвесторів до економіки України.
Здійснення структурних перетворень вимагає достатніх обсягів інвестиційних ресурсів. За різними джерелами, запаси готівки на руках у населення на початок 2009 року становили 48 млрд. дол. [158] і сконцентровані вони переважно в іноземній валюті. Враховуючи те, що підприємницький ризик інвестицій в Україну становить 80 відсотків [153, с. 64], викликав небажання іноземних інвесторів інвестувати у вітчизняну економіку. Тому існує потреба пошуку внутрішніх джерел фінансування інвестиційних проектів.
На сучасному етапі розвитку одним із чинників зростання інвестиційного попиту є підвищення ефективності інвестицій, зважаючи на те, що зросла частка їхнього фінансування за рахунок кредитів. Так, у структурі джерел фінансування інвестицій в основний капітал частка кредитів банків та інших позик зросла з 1,7 відсотка у 2000 році до 17,1 відсотка у 2012 році.
Одним із основних індикаторів ефективності інвестицій в основний капітал є ICOR (Incremental Capital Output Ratio) або відношення частки інвестиційного попиту у ВВП до зростання економіки, методологія обрахунку якого запропонована Світовим банком [121]. Світовий банк обчислює його починаючи з 1950-х років для оцінювання необхідного рівня інвестицій для досягнення цільового зростання ВВП. Чим вище ICOR, тим нижча ефективність інвестицій. У більшості країн світу цей показник на позначці 3. Як свідчить досвід розвинених країн, високий рівень ICOR не здатен втримуватися довго та поступово знижуватиметься у середньостроковій перспективі. За незмінного рівня інвестицій це пояснюється підвищенням рівня продуктивності економіки — розвитком трудових ресурсів і основних фондів.
Вся работа доступна по Ссылке
