Особливості управління фінансовою безпекою підприємства

     

      Останнім часом багато уваги приділяється вітчизняними й закордонними вченими питанням теоретичної і практичної розробки проблем забезпечення безпечного та стабільного розвитку економічної системи. В умовах нестабільності відносин у сфері економіки та відсутності ефективних програм запобігання фінансовим кризам - це є виправданим та вкрай актуальним. Проте, активізація досліджень із забезпечення безпеки економічних систем є недостатньою.

      Згідно з державним стандартом України, безпека – це відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю нанесення збитку [14].

      Розвиток наукових досліджень з проблем безпеки господарюючих суб’єктів та їх важливість для забезпечення ефективного функціонування підприємств обумовили наявність роз’яснень змісту категорії „безпека підприємства” в економічних словниках та навчальних посібниках. Так, в „Економічній енциклопедії” під редакцією С. Мочерного безпека підприємства розглядається як „стан захищеності життєвоважливих інтересів підприємства, компанії від мафіозно-тіньових структур, нечесної конкуренції, некомпетентних рішень, недосконалих законів, а також здатність протистояти цим загрозам і реалізувати внутрішні цілі” [47].

      Російські вчені В. Орєхов, К. Балдін та Н. Гапоненко дають таке тлумачення цієї категорії „безпека підприємства – це стан захищеності його життєво важливих інтересів від недоброякісної конкуренції, протиправної діяльності кримінальних формувань та окремих осіб, здібність протистояти зовнішнім та внутрішнім загрозам, зберігати стабільність функціонування та розвитку підприємства у відповідності з вставними цілями” [112, с. 514]. На безпеку підприємства як можливість забезпечення його стійкості у різноманітних (у тому числі несприятливих) умовах, що формуються у зовнішньому середовищі незалежно від характеру її впливу на діяльність підприємства, масштабу і характеру змін вказує С. Глущенко [34, с. 24].

      Їх поширенню сприяла гостра потреба господарюючих суб’єктів у пошуках шляхів виходу з кризового стану, фінансовому оздоровленні та фізичному збереженні. Проте фінансова безпека на мікрорівні як самостійний напрям наукових досліджень не отримало необхідного розвитку. Навіть на сучасному етапі ці проблеми залишаються недостатньо розробленими і потребують подальшого опрацювання.

      У процесі аналізу наукової літератури визначено, що фінансову безпеку підприємства розглядають, як правило, в двох аспектах, або як одну з складових економічної безпеки, або як самостійний об'єкт управління.

      Фінансова безпека як одна з ключових складових економічної безпеки розглядається у працях білоруських вчених В. Єрмашкевича, Г. Кулакова, П. Микитенка, В. Цилібіна та ін. В основу визначення змісту фінансової безпеки ними покладено потребу недопущення збитків та забезпечення ефективності функціонування економічної системи. Одночасно, розвиваючи власну думку, науковці зазначають, що саме фінансова безпека охоплює різні аспекти функціонування економіки країни від мікро- до макро- рівня [123, с.144-145]. Такої постановки проблеми дотримуються М. Ромашко та Т. Сайгіна, які визначають фінансову безпеку як складову економічної безпеки, що відбиває рівень платоспроможності підприємства, характер відносин з партнерами, перспективи розвитку та добробут його власників [190, с. 31]. Цю точку зору розділяє М. Бєндіков, який вважає, що фінансова та економічна безпека підприємства знаходяться у тісному взаємозв’язку та взаємозалежності, що підтверджується змістом головного завдання економічної безпеки підприємства - попередження фінансових збитків [15, с. 17].

      Автори підручника „Економічна та національна безпека” вважають фінансову безпеку функціональною складовою економічної безпеки, основною метою якої є забезпечення фінансової стійкості та незалежності [217, с. 559-560]. З цим погоджуються автори монографії „Економічна безпека: сутність та механізм забезпечення”. Вони зазначають, що „забезпечення фінансової ефективності роботи підприємства, його фінансової стійкості та незалежності є основною функціональною метою економічної безпеки підприємства, яка має власну структуру завдань, обумовлену сферою діяльності підприємства” [70, с.135-136].

      І. Александров та О. Половян констатують, що фінансова безпека є найважливішою складовою економічної безпеки підприємства та розуміють під нею „стан найбільш ефективного використання ресурсів підприємства, при якому значення інформативних фінансових показників (ліквідності, платоспроможності, рентабельності) не виходять за припустимі межі порогових значень” [4, с. 12-13].

      Поняття „фінансова безпека” як самостійний об'єкт управління відносно нове, введене в науковий обіг лише в останньому десятилітті. Воно комплексно і достатньо докладно розглядається сучасними дослідниками на макрорівні в системі більш загальних категорій - „національної безпеки” або „економічної безпеки країни” на рівні господарюючих суб'єктів комплексне дослідження сутності поняття „фінансова безпека” як самостійного об'єкта управління в сучасній літературі відображення ще не отримало і, в основному, ідентифікується зазвичай лише як один з елементів економічної безпеки. С.Ф. Покропивний серед функціональних складових (фінансова, інтелектуальна і кадрова, техніко-технологічна, політико-правова, інформаційна, екологічна, силова) економічної безпеки провідною й вирішальною бачить саме фінансову складову, оскільки за ринкових умов господарювання фінанси є „двигуном” будь-якої економічної системи [20, с. 385; 48, с. 427; 106]. К. Горячева трактує фінансову безпеку як такий фінансовий стан, який характеризується, по-перше, збалансованістю і якістю сукупності фінансових інструментів, технологій і послуг, що використовуються підприємством, по-друге, стійкістю до зовнішніх і внутрішніх загроз, по-третє, здатністю фінансової системи підприємства забезпечити реалізацію його фінансових інтересів, цілей і завдань достатнім обсягом фінансових ресурсів, по-четверте, забезпечувати розвиток всієї фінансової системи [36]. С. Ілляшенко пропонує розглядати фінансову безпеку у зв'язку з фінансовою стійкістю підприємства та її стан визначати показниками ліквідності, рівнем кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства [68]. На думку А.

     Поддерьогіна фінансова безпека визначається як постійне балансування доходів та витрат, співвідношення залучення та власного капіталу [204]. О. Галушко вважає, що фінансова безпека визначається як характеристика фінансової системи підприємства, яка потребує стратегічного, поточного та оперативного управління фінансами підприємства [29]. Є. Олійніков визначає фінансову безпеку як стан найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів, який відбивається у найкращих значеннях фінансових показників прибутковості й рентабельності бізнесу, якості управління та використання основних і оборотних коштів підприємства, структури його капіталу, нормах дивідендних виплат за цінними паперами підприємства, а також курсовій вартості цінних паперів як синтетичного індикатора поточного фінансово-господарського стану підприємства і перспектив його технологічного і фінансового розвитку [217]. Г. Шевяков називає фінансову безпеку станом фінансової системи підприємства, при якому його фінансові показники не перевищують гранично допустимих (порогових) значень та підприємство нормально функціонує згідно з цілями власної економічної політики [211]. А. Чужмаков бачить фінансову безпеку як процес попередження будь-яких збитків від негативних зовнішніх і внутрішніх впливів, оптимізації окремих аспектів управління фінансово-господарчої діяльності та планування на підприємстві [209].

      Вся работа доступна по Ссылке