Історико-економічні передумови розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства
Питання про забезпечення сільського господарства України машинами і зна-ряддями праці висвітлювалося дослідниками у різних аспектах. Радянські історики найчастіше наголошували на відсталості дореволюційного села та відсутності в се-лян землеробської техніки. У літературних джерелах навіть почали наводити стати-стичні дані щодо сумарної кількості найбільш примітивних знарядь праці – серпів, сох, граблів, борін, дерев’яних плугів тощо. Певною мірою ця тенденція зберігаєть-ся й досі.
З іншого боку, дослідники звертали увагу на дані про використання сільсько-господарської техніки переважно в поміщицьких господарствах і поширення її у південному степовому регіоні України. Проте нові явища й тенденції в розвитку села часто залишалися непоміченими. Зовсім не висвітлювалися такі аспекти про-блеми, як спроможність дрібних сільських господарів закуповувати машини і зна-ряддя праці залежно від ефективності своїх господарств, вплив внутрішнього і сві-тового ринків на розвиток цього процесу, митної політики тощо. Недостатньо з’ясованим залишаються сильні і слабкі сторони вітчизняного машинобудування.
Аналіз цих явищ засвідчує, що найбільш вагомою причиною, яка гальмувала застосування аграрної техніки, була недостатня купівельна спроможність сільських господарів. Навіть власники великих економій не могли придбати її без банківсько-го кредиту. Їм часто було вигідніше використовувати надлишок дешевих робочих рук разом із кіньми, волами та традиційними знаряддями праці. До цього змушува-ла й дорожнеча імпортного мінерального добрива, яке використовувалося перева-жно на бурякових плантаціях, а на земельні площі під зерновими та іншими куль-турами вносили природне добриво – гній – від домашньої худоби. Управителі ве-ликих маєтків на початку ХХ ст. утримували велику кількість волів і коней, які ви-конували подвійну функцію – тяглової робочої сили і виробників природного доб-рива для полів.
Дещо іншою була ситуація в південних губерніях України. Через нестачу ро-бочих рук сільськогосподарська техніка значно ширше проникала не тільки в по-міщицькі, але й селянські господарства. Проте і тут машини та знаряддя праці по-ширювалися нерівномірно. Як свідчать кореспонденції до земських видань, у Схід-ному Приазов’ї, що було частиною Таврії, землеробська техніка вважалася рідкіс-ним явищем. І, навпаки, ряд районів давніх хліборобських центрів Право- та Ліво-бережної України були доволі насичені посівними й збиральними машинами на початку ХХ ст., у тому числі в господарствах заможних селян. Цей процес все ще потребує подальшого висвітлення.
Загалом рівень механізації сільського господарства в Російській імперії був дуже низьким порівняно з країнами розвиненого капіталізму. За обсягом виробництва сіль-ськогосподарської техніки провідними були такі держави, як США, Німеччина, Вели-ка Британія та ін. Виробництво складних машин тільки започатковувалося. Вартість діючого парку сільськогосподарських машин становила в Російській імперії у 1913 р. 425 млн руб., тоді, як у США вже у перші роки ХХ ст. досягла 5,8 млрд руб.
Невтішна ситуація щодо механізації сільського господарства змушувала ви-щих урядовців імперії до стриманих оцінок. У записці, представленій міністерст-вом торгівлі й промисловості до Ради міністрів у 1910 р., зазначалося: «характер-ними особливостями землеробського промислу не тільки селян, але й великих зем-левласників» були «незадовільний обробіток землі й уповільнене поширення удо-сконалених сільськогосподарських знарядь» [119, с. 95].
Через недостатню рентабельність і купівельну спроможність сільських госпо-дарів розвиток вітчизняного машинобудування не задовольняв попит на машини і знаряддя праці, кількість яких була приблизно рівною обсягу імпортованої земле-робської техніки. В абсолютних цифрах виробництво сільськогосподарських ма-шин і знарядь праці прискорилося тільки на початку ХХ ст. Крім того, машинобу-дування в Російській імперії забезпечувало не більше половини попиту на земле-робські машини і знаряддя праці, що ставило сільських господарів у залежність від іноземних виробників.
Вся работа доступна по Ссылке
