Економічні умови функціонування сільськогосподарських підприємств

     

      Загострення світової продовольчої кризи та формування негативних для спо-живачів прогнозів щодо подальшої цінової динаміки на ринку агропродукції актуа-лізують питання забезпечення продовольчої безпеки для більшості країн світу. Для України ця проблема має надзвичайно велике значення, що зумовлюється, насам-перед, сучасним станом розвитку вітчизняного агропромисло-вого комплексу, на-рощування виробництва в якому відбувається переважно екстенсивно. Ситуацію загострюють періодичне невиважене втручання держави у функціонування аграр-ного сектору та недореформованість земельного ринку.

      Водночас сприятливі природно-кліматичні умови для вирощування більшості сільськогосподарських культур і потужний людський потенціал дозволяють Украї-ні не лише забезпечити власну продовольчу безпеку, а й стати активними гравцем на світовому ринку продовольства.

      За останнє десятиріччя в сільськогосподарському виробництві України відбулися значні зміни. З нарощуванням інтенсивності виробництва, переорієнтацією на більш прибуткові види продукції, завоюванням позицій на експортних ринках, розвитком агрохолдингів, залученням інвестицій на міжнародних фондових ринках сільське гос-подарство України стало найбільш привабливою галуззю економіки країни [150].

      Відтак необхідно прискорити процеси реформування аграрного сектору Укра-їни, що потребує суттєвої модернізації в напрямі розвитку підприємницької діяль-ності на селі, запровадження інноваційних технологій у виробництво, забезпечення дохідності товаровиробників, а також розбудови соціальної інфраструктури та роз-витку сільських територій.

      Виробництво сільськогосподарської продукції посідає центральне місце у вітчи-зняному агропромисловому секторі економіки. Посткризове відновлення економіки України вимагає розвитку аграрного виробництва на інтенсивній основі, що дозво-лить забезпечити продовольчу безпеку країни, гарантуючи кожній особі можливість повноцінного раціонального харчування якісними та безпечними продуктами, а також реалізувати конкурентні переваги країни на світових ринках продовольства [151]. За період з 1990 р. в аграрному секторі України відбулися трансформаційні зміни, пов’язані з реформуванням земельних і становленням ринкових відносин на селі. Вони започатковані Постановою Верховної Ради УРСР від 18 грудня 1990 р. «Про земельну реформу» [152]. Із 1996 р. почалося паювання земель, переданих у колективну влас-ність сільськогосподарським підприємствам, що здійснювалося відповідно до Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 р. [153].

      Однак затягування процесу паювання земель, обмеження підприємницької ініціативи селян у межах фермерських господарств, дезорганізація роботи аграрних підприємств і відсутність альтернативних колективним сільськогосподарським пі-дприємствам (КСП) видів господарюючих структур призвели до зниження вироб-ництва валової продукції сільського господарства [154].

      Встановлено, що за роки незалежності виробництво валової продукції сільського господарства знизилося на 31,1%, у т. ч. рослинництва – на 11,8%, тваринництва – на 47,2% (рис. 3.1). Так, із 2000 р. відбувається поступове збільшення виробництва вало-вої продукції галузі, приріст якої у 2011 р. становив 41,6% порівняно з 1999 р., у т. ч. рослинництва – 65,8%, тваринництва – 17,7%. Позитивні процеси є результатом по-ступового становлення на селі нових організаційно-правових структур ринкового типу внаслідок реалізації засад аграрного реформування, які, зокрема, були визначені прийнятим 3 грудня 1999 р. Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» [155].

      Позитивні зрушення у розвитку сільськогосподарського виробництва зумов-лені високою інвестиційною привабливістю продукції галузі для вітчизняних та іноземних інвесторів. Так, 2011 р. характеризується привабливістю для інвесторів, про що свідчить збільшення обсягів капіталовкладень як в основний капітал, так і прямих іноземних інвестицій в останні 4 роки.

      Вся работа доступна по Ссылке