Концептуальні основи формування міжнародної конкурентоспроможності національних економік
Проблема конкурентоспроможності є ключовою в сучасних міжнародних економічних дослідженнях і значимою практично для всіх країн світу. Сучасне глобальне конкурентне середовище характеризується тим, що більшість розвинених країн цілеспрямовано досліджує свої ресурси виключно або переважно у нових наукомістких секторах світового ринку, в результаті чого вони стають все більш висококонкурентними, особливо за умов експансії транснаціональних корпорацій. Одночасно для інших країн з’являються реальні можливості заповнити на міжнародних ринках ніші, що звільнились, включаючи і національні ринки найбільш розвинених країн. 81, с.120
Таким чином, питання економічної взаємодії та ефективного розвитку країн фокусуються і системно відображаються у проблематиці міжнародної конкурентоспроможності.
Конкурентоспроможність – це реальна і потенційна можливості компаній в наявних умовах проектувати, виготовляти та реалізовувати товари, що за ціновими та неціновими характеристиками є більш привабливим для споживачів, ніж товари їх конкурентів. 40, с.223
Перші теоретичні уявлення про рушійні сили конкурентної боротьби з’явились в середині XVIII ст. А.Сміт обґрунтував, що конкуренція, вирівнюючи норму прибутку, призводить до оптимального розподілу праці й капіталу. Він стверджував, що конкуренція автоматично врівноважує ринок за умови чесного суперництва між продавцями або покупцями за найбільш вигідні умови продажу товару. 154, с.9
Й.Шумпетер обґрунтував, що конкуренція стимулює появу інновацій і створює умови для економічного розвитку. За Й.Шумпетером, процес нововведень має нерівномірний характер за своєю сутністю, а економічний цикл, про який мова детальніше піде нижче, зводиться до припливу і відпливу нововведень (тобто цей процес носить хвилеподібний характер).
Погляди Й.Шумпетера розвинув І.Кірцнер, який обґрунтував, що ринковий процес є одночасно конкурентним і підприємницьким. Згідно з поглядами І.Кірцнера, особливості конкуренції визначаються можливостями і здатністю підприємців одержувати й використовувати інформацію, накопичувати знання. застосовувати нові технології, створювати нові товари (послуги). Особливе значення для розвитку теорії конкуренції має теорія Кірцнера щодо синтезу конкуренції й монополії як процесу, відповідно до якого відносини між сучасними підприємницькими структурами, у тому числі й між монополіями, є конкурентними. 46
У 1961р. Р.Деніел опублікував основні положення концепції критичного фактору успіху, головна ідея якої полягає в обґрунтуванні безпосереднього зв’язку прибутковості з певними внутрішніми факторами. На думку автора, правильний вибір ресурсів дозволяє сформувати конкурентні переваги компанії.
В 1971р. К.Ендрюс запропонував концепцію SWOT-аналізу, яка передбачає визначення найкращого сполучення сильних і слабких сторін компанії, можливостей та загроз у конкурентному зовнішньому середовищі. Концепція базується на ідеї різнорідності ресурсів і необхідності утримання конкурентних переваг шляхом розвитку сильних сторін компанії, нагромадження специфічних ресурсів.
Наукове підґрунтя сучасних досліджень конкурентоспроможності країн закладено М.Портером, який в 1980р. запропонував модель п’яти сил конкуренції, в основу якої покладено оцінку зовнішнього середовища. Модель п’яти сил передбачає, що досягнення конкурентних переваг забезпечується в результаті визначення оптимальних позицій у привабливих галузях, які встановлюються шляхом ретельної перевірки та управління бар’єрами мобільності ресурсів. 154 с.79-80
На думку М.Портера, найважливішими критеріями наявності переваг в міжнародній конкурентній боротьбі є такі: наявність великого й постійного експорту у ряд країн; вивезення капіталу у вигляді прямих іноземних інвестицій, що спрямовуються на зміцнення виробництва або підвищення кваліфікації працівників приймаючої країни. 117, с.803
М.Портер конкурентні переваги поділяв на такі: об’єктивні (природні та історично сформовані умови господарської діяльності в тій або іншій країні) або створені суб’єктами господарювання та регулювання; зовнішні і внутрішні; тривалі (стійкі) та тимчасові; галузеві, міжгалузеві, регіональні, глобальні; низького порядку, як легко копіюються (дешева робоча сила, сировина), вищого порядку, які є складними в імітації (новітні технології, диференціація на снові унікальних товарів/ послуг, репутація компанії, тісні зв’язки зі споживачами).
Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16854.html " target="_blank">Ссылке