Дослідження процесів конкурентної трансформації національних економік під впливом кризових явищ

     

      В процесі розвитку міжнародної економічної системи відбувається розширення й поглиблення економічних відносин між країнами, групами країн, підприємствами, що знаходяться в різних державах. Відповідно механізм взаємодії взаємопов’язаних країн є надзвичайно чутливим до кризових проявів в будь-якій ланці даного механізму. Ускладнення міжнародного співробітництва країн закономірно зумовлює об’єктивну необхідність дослідження процесів конкурентної трансформації національних економік з метою протистояння кризовим проявам.

      Незважаючи на значні видатки, які здійснювали уряди для стимулювання попиту в рамках протидії рецесії, темпи економічного зростання в розвинутих країнах залишаються загальмованими, спостерігається високий рівень безробіття в поєднані зі слабким внутрішнім попитом. Одночасно країни, що розвиваються, демонструють досить потужне економічне зростання (особливо Індія, Бразилія, Китай). Саме вони виступають в сучасному світі в ролі головної рушійної сили глобальної економіки, що є додатковим аргументом на користь значного посилення ролі держави у забезпеченні передумов довгострокового економічного зростання, підтримці соціальної стабільності й підвищенні конкурентоспроможності національної економіки. 33, с.389

      При цьому держава прагне створювати сприятливі умови для формування, функціонування і розвитку нових високоефективних виробничих інтегрованих мережених структур, оскільки саме транснаціональні корпорації провідних країн відіграли визначальну роль у розвитку вказаних та інших країн, що розвиваються, створюючи у цих країнах філії, вкладаючи кошти у розвиток промисловості, що дало останнім можливість придбати сучасну техніку, деякі технології, освоїти іноземні інвестиції.

      Стратегія економічного розвитку країн, що розвиваються, базується на таких основних принципах: всебічна трансформація економіки і суспільства; ринкова спрямованість економічних перетворень; експортна орієнтація національної економіки; імпорт капіталу й технологій з розвинутих країн; покращення умов для міжнародної торгівлі, доступу на світові фінансові ринки; регулювання демографічних процесів.

      Вирішальна роль у створенні необхідної критичної маси певних соціально-економічних зрушень у країнах, що розвиваються, належить державі.

      Необхідність державного втручання визначається, зокрема, такими факторами: 1) в умовах стрімкого НТП ринкові важелі самостійно неспроможні адекватно реагувати на стратегічні суспільні потреби та забезпечувати швидкі цілеспрямовані зрушення в економічній структурі; 2) глобалізація людського співіснування підвищила взаємозалежність окремих країн від зовнішнього світу на тлі зростання прозорості кордонів, що сприяє отриманню виграшів провідними країнами та дискримінує країни, що розвиваються.

      Крім того, корегування структури недостатньо розвинутої ринкової економіки виключно ринковими важелями може призвести до таких наслідків: загального структурного спрощення; занепаду високотехнологічних галузей; посилення сировинної спрямованості промислового виробництва; набуття країною ролі споживача кінцевої продукції; перетворення в постачальника дешевої сировини і робочої сили; спеціалізації на використанні екологічно брудних технологій і виробництв.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16854.html " target="_blank">Ссылке