Моделювання вибору форм і структури джерел фінансування інноваційного розвитку підприємств торгівлі

     

      Найбільш вагомим і дослідженим аспектом у фінансовому управлінні є питання вибору структури джерел фінансування діяльності підприємств. Етап вибору форм і структури джерел фінансування інноваційного розвитку торговельного підприємства є завершальним етапом планування загальної потреби в його фінансуванні. Одним із способів, який дозволяє оптимізувати вибір форм і структури джерел фінансування інноваційного розвитку підприємств торгівлі є моделювання. Так, моделювання вибору форм і структури джерел фінансування на рівні інноваційного розвитку дозволить: визначити у перспективі додаткові фінансові можливості підприємства, частково диверсифікувати ризики, мінімізувати витрати, підвищити ефективність інноваційної діяльності. На рівні інноваційної програми підприємства моделювання вибору форм і структури джерел фінансування дозволить скоригувати склад інноваційної програми таким чином, щоб отримати найбільший ефект від її реалізації. На рівні інноваційного проекту моделювання дає можливість оцінити альтернативні варіанти щодо залучення фінансових ресурсів, скоротити витрати за проектом і тим самим підвищити його ефективність. Таким чином, реалізація цього етапу суттєво впливає на ефективність інноваційного процесу і дозволяє визначити: форми і структуру джерел фінансування інноваційного розвитку підприємств торгівлі; середньозважену вартість залучених фінансових ресурсів; загальну фінансову стійкість підприємства.

      У процесі моделювання вибору форм і структури джерел фінансування інноваційного розвитку необхідно враховувати фактори впливу, які були визначені у другому розділі роботи, а також ряд показників ефективності, які виступають критеріями вибору структури джерел фінансування. Такий підхід обумовлений визначенням самого поняття «моделювання». Так, сучасні визначення моделювання з точки зору прогнозування зводяться до такого: «моделювання – це наукова теорія побудови і реалізації моделей, за допомогою яких досліджуються явища і процеси в природі і суспільному житті.» [151]. Як зазначається у сучасних джерелах моделюючи економічні явища необхідно визначати фактори, від яких залежать економічні показники, а також визначати кількісний взаємозв’язок між ними [151].

      З урахуванням вищевикладеним нами поставлено такі основні завдання моделювання вибору форм і структури джерел фінансування інноваційного розвитку підприємств торгівлі:

      1. Обґрунтувати найбільш ефективні форми фінансування для різних типів інновацій підприємств торгівлі різних розмірів.

      2. Обґрунтувати найбільш ефективне співвідношення власних і позикових фінансових ресурсів для різних типів інновацій підприємств торгівлі різних розмірів.

      3. Визначити показники оцінки ефективності інноваційного розвитку підприємств торгівлі, які забезпечують розгляд окремих альтернатив вибору джерел фінансування. Планування суми фінансування інноваційного розвитку відбувається по окремих періодах (роках, кварталах) і різних рівнях (інноваційній програмі, інноваційних проектах). Відповідно, моделювання вибору форм і структури джерел фінансування має відбуватися не тільки на кінцевій стадії (для інноваційного розвитку), але й по окремих роках інноваційної діяльності і по окремих інноваційних проектах. Отже, визначення параметрів, представлених у даному розділі роботи обмежено періодом на найближчі три роки, що обумовлено визначенням тенденцій за останні три роки і швидкими змінами різних факторів, які впливають на цей процес.

      Для моделювання вибору форм і структури джерел фінансування інноваційного розвитку пропонуємо використовувати матричний підхід. Це дає змогу поглибити результати впливу найважливіших факторів на вибір форм і структури джерел фінансування інноваційного розвитку підприємств торгівлі. Отже, матричний підхід до моделювання вибору форм і джерел фінансування інноваційного розвитку дає можливість наочно представити значення відповідного показника (критерію) відповідно до впливу на нього визначених вище факторів впливу.

      Відповідно до першого завдання пропонуємо у першій матриці відобразити специфіку вибору форм фінансування залежно від факторів впливу. За результатами проведеного аналізу одним з основних факторів впливу обрано розмір торговельного підприємства, який відображає фінансовий характер (фінансові можливості підприємств різних розмірів). Ще одним фактором впливу нами визначено тип інновацій, який комплексно враховує відразу два аспекти – специфіку інновацій і їх особливості саме для торговельної діяльності підприємств. Для побудови матриці необхідно визначити, які форми фінансування були притаманні різним типам інновацій в різних за розмірами підприємствах. Як свідчать дані аналізу за 2009–2011 рр., представлені у другому розділі роботи (табл. 2.14), залежно від розміру підприємств спостерігаються відмінності між формами джерел фінансування. Форма самофінансування інновацій спостерігалася лише на малих підприємствах, частка яких займає більше ніж 50 % у загальній сумі фінансування, але дещо зменшувалася впродовж 2009–2011 рр. Для середніх і великих обстежених підприємств була притаманна змішана форма фінансування і відсутня форма самофінансування інновацій. Позикове фінансування у розрізі окремих типів і розмірів обстежених торговельних підприємств було відсутнє, що обумовлено високим ступенем ризику інноваційної діяльності. Для визначення форм фінансування інновацій на найближчі три роки спочатку було проаналізовано можливості торговельних підприємств щодо збільшення обсягів їх діяльності в цілому, що дасть змогу оцінити майбутні обсяги фінансування за рахунок самофінансування і змішаного фінансування. Так, розроблений КМУ прогноз бюджету у 2013 і 2014 рр. характеризує збільшення доходів бюджету до 495,1 і 522 млрд. грн. відповідно, а також збільшення суми податку на прибуток до 60,6 і 65,4 млрд. грн. відповідно [152]. Крім того, Міністерство економічного розвитку і торгівлі в консенсус–прогнозі характеризує перспективу на 2014–2015 рр., як збільшення реального ВВП у середньому на 103,9 пункти в порівняно з 2012 р. [153]. Наведені данні дозволяють стверджувати, що у період 2013–2015 рр. очікується тенденція росту економіки України в цілому. Відповідно очікується і тенденція росту обсягів діяльності торговельних підприємств.

      Прогнозування обсягу товарообороту в цілому по Україні здійснено і за допомогою коефіцієнта еластичності. Так, розрахований коефіцієнт еластичності товарообороту по ВВП за 2009–2011 рр. на основі даних статистики [32, 49, 50], значення якого складає 1,2, дозволяє спрогнозувати темп приросту товарообороту на 2015 р., який складатиме 10,3 %. Збільшення обсягів товарообороту буде відповідно обумовлювати збільшення обсягів фінансування інновацій. Ще одним фактором при визначенні тенденцій зміни обсягів фінансування інновацій є прогноз тенденцій обсягу інвестицій в цілому по Україні. Так, за даними консенсус–прогнозу приріст інвестицій в Україні у 2014–2015 рр. відбудеться в середньому на 6,2 % (з варіацією від 2,1 % до 9,5 %) [153]. Крім того, Крупка М.І. і Демчишак Н.Б. стверджують, що у 2010 р. підприємства України використовували лише близько 40 % своїх інвестиційних ресурсів [154, с.52]. Дані їх дослідження свідчать про можливість збільшення обсягу інвестування у майбутньому за рахунок власних інвестиційних ресурсів. Таким чином, можна стверджувати, що у 2013–2015 рр. очікується збільшення обсягу інвестицій.

      Враховуючи збільшення обсягів товарообороту та інвестицій у 2013–2015 рр., можна передбачити збільшення обсягів фінансування інновацій на цей період. Цю тенденцію поділяє Тоцька О.Л., яка стверджує, що обсяг фінансування інновацій в Україні збільшиться на 107,3 % у 2014 р. порівняно з 2012 р. [155, с.11].

      Це дає змогу визначати збільшення обсягу фінансування інновацій, у тому числі за рахунок власних фінансових ресурсів у 2013–2015 рр. Але для з’ясування питання вибору форм фінансування інновацій залежно від зазначених факторів на торговельних підприємствах необхідно розглянути наявність цих форм за період дослідження і визначити перспективу з урахуванням наведених вище тенденцій.

      Для визначення форм фінансування інновацій у перспективі за статистичними даними [50] був розрахований можливий обсяг фінансування інновацій торговельних підприємств різних розмірів у розрахунку на 1 підприємство за 2011 р. (дод. Т). Вміщені у дод. Т дані свідчать, що підприємства не повністю використовують свій фінансовий потенціал з інноваційної діяльності. Особливо це стосується великих підприємств, які мають найбільші можливості щодо фінансування інновацій з різних джерел. Оцінюючи перспективу економічного розвитку країни на 2013–2015 рр., передбачаємо, що підприємства більшою мірою використовувати свої фінансові можливості щодо інноваційної діяльності.

      Крім того, було розраховано суму фінансування кожного типу інновацій у розрахунку на 1 підприємство у розрізі різних розмірів обстежених торговельних підприємств за 2011 р., результати чого наведено у дод. У. Згідно з даними, наведеними у додатку зрозуміло, що більша частина загальної суми фінансування складає сума власних фінансових ресурсів. Відповідно до цього форма самофінансування має бути притаманна підприємствам різних розмірів.

      По малих обстежених підприємствах форма самофінансування в більшій мірі може бути притаманна організаційному, науково–методологічному, процесному та кадровому типам інновацій, що обумовлено незначними обсягами їх фінансування, що є свідченням того, що вони не потребують значних вкладень і можуть повністю фінансуватися за власний рахунок. Для продуктового типу інновацій буде притаманна змішана форма фінансування, що пов’язано з тим, що цей тип інновацій безпосередньо пов’язаний з основною діяльністю торговельного підприємства, і фінансування якого більшою мірою може відбуватися за рахунок банківського кредиту. Маркетинговому типу інновацій також буде притаманна змішана форма фінансування, що пов’язано з більш значними обсягами його фінансування порівняно з іншими типами інновацій по малих підприємствах.

      Для середніх торговельних підприємств пропонуємо ввести форму самофінансування інновацій, що ґрунтується на розрахунках наведених у дод. У. Форма самофінансування згідно з наведеними розрахунками (значною часткою власних фінансових ресурсів), може бути притаманна науково–методологічному, кадровому та організаційному типам інновацій, які не вимагають значних обсягів фінансування і характеризуються короткостроковістю і можуть фінансуватися за власний рахунок. Для всіх інших типів інновацій у межах середнього підприємства буде притаманна змішана форма фінансування, що обумовлено їх більш значними обсягами фінансування і вимагає додаткових вкладень ззовні.

      Для великих торговельних підприємств пропонуємо ввести форму самофінансування для науково–методологічного типу інновацій. Згідно з наведеними розрахунками у дод. У, науково–методологічний тип інновацій має незначні обсяги фінансування у розрахунку на 1 підприємство і може фінансуватися великими підприємствами самостійно. Інші типи інновацій мають більш суттєві обсяги фінансування, що, в свою чергу, вимагає диверсифікації ризиків за рахунок зовнішнього фінансування. На найближчі три роки для торговельних підприємств буде характерна змішана форма фінансування в розрізі всіх типів інновацій, крім науково–методологічного.

      Зазначимо, що згідно з даними у дод. Л, саме науково–методологічному типу інновацій більшою мірою притаманна форма самофінансування. Технічному типу інновацій згідно дод. Л, притаманна змішана форма фінансування. Хоча, як свідчать дані дод. У, сума технічного типу інновацій по малих підприємствах незначна, а відповідно, може фінансуватися і за рахунок власних коштів. Але, враховуючи особливості фінансування цього типу інновацій у подальшому, в умовах посткризового становища країни, цей тип інновацій більшою мірою буде фінансуватися за рахунок фінансового лізингу і буде мати змішану форму фінансування.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16866.html " target="_blank">Ссылке