Оцінка ефективності державного регулювання суб’єктів природних монополій в Україні
Проведене дослідження сучасної практики регулювання природних монополій та суміжних ринків в Україні логічно підводить нас до необхідності оцінити ефективність такого регулювання. В сучасних умовах, посилюється увага суспільства до якості державних та управлінських рішень, їхнього впливу на суспільний добробут в цілому й соціальні наслідки для різних груп споживачів. Саме тому, ефективність державного регулювання у сфері природних монополій є надзвичайно актуальною.
Зазвичай, в економіці термін ефективність пов’язується із загальновідомим показником, який визначається як відношення результату діяльності суб’єкта господарювання до його затрат на неї. Оцінювання ефективності діяльності у такий спосіб являється цілком коректним на мікроекономічному рівні, коли у такий спосіб оцінюється ефективність управління підприємством, проте не може бути застосоване до оцінки ефективності державного регулювання. Адже на результати та затрати на макрорівні впливає так багато явних та неявних факторів, визначити які не вбачається можливим.
Натомість, економісти пропонують здійснювати оцінку ефективності державного регулювання в інший спосіб. В. Кіп Віскузі вважає, що ефективність регуляторної політики полягає у впроваджені вдосконалень, вимірюваних у термінах ефективності. Тобто здатності підійти ближче до ідеалу досконалої конкуренції, ніж це можна було б зробити, якби таких втручань не було. Адже, навіть якщо не вдасться створити досконало конкурентний ринок, можливо досягти істотного поліпшення ситуації у порівнянні з тією, яка спостерігалася б за відсутності такого втручання влади [98, c. 44].
В процесі аналізу ефективності державного регулювання природних монополій, постає питання, згідно якого критерію має бути здійснена його оцінка. Враховуючи мету, з якою здійснюється регулювання, таким критерієм виступає економічна ефективність, а тому, оцінка з позиції вигід та втрат регулювання виглядає цілком обґрунтованою. Принаймні здається раціональним, що суспільство не впроваджуватиме регулювання, яке не відповідає його інтересам. Якщо вигоди від реалізації певної політики не перевищуватимуть пов’язаних з цим витрат, то зрозуміло, що її не варто впроваджувати, оскільки від таких заходів буде більше шкоди, ніж користі. В ідеальному випадку регулювання має максимізувати чистий прибуток від таких заходів, який є різницею вигід та втрат, так що в подальшому, ефективність державного регулювання буде оцінюватися нами згідно такої різниці. Ефективність державного регулювання – здатність держави вирішувати соціальні конфлікти і здатність реагувати на виклики світу.
Одним з можливих варіантів оцінки ефективності цінового регулювання суб’єктів природних монополій може бути визначення показників розбіжності між внутрішніми українськими та світовими цінами на відповідні товари та послуги. Представимо у таблицю 2.13 дані щодо цін на електроенергію у країнах Європи та України.
Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16876.html " target="_blank">Ссылке
