Інституційне забезпечення регулювання розвитку територіальних систем

     

      З інституційної точки зору регіон як суспільно-територіальна система характеризує територіальний рівень, якому можуть бути надані повноваження регулювання його розвитку. Це саме той рівень, на якому починається проявлятися ознаки конкуренції за капіталовкладення та інвестиції. У зв’язку з цим виникає необхідність в управлінських інституціях, які повинні мати функції координації і визначати пріоритети розвитку регіону, в т.ч. інвестиційні. Таким чином, інституційні схеми територіальних систем повинні відповідати наступним вимогам: розроблення державної регіональної політики, яка забезпечить перехід до інноваційної моделі розвитку, а також загальне зростання конкурентоспроможності країни та її регіонів; регіональна політика повинна базуватися на інтелектуальних технологіях стратегічного планування; інституційні форми політики регіонального розвитку повинні враховувати реалії політичної ситуації і особливості соціокультурного середовища [122].

      В цілому інституційною основою державного регулювання розвитку територіальних систем є: основоположні базові концепції регіонального розвитку; функції, принципи та методи регулювання соціально-економічного розвитку регіонів, які закладені у відповідних правових актах і виконання яких закріплено за відповідними органами виконавчої влади; організаційні механізми та форми взаємодії між суб’єктами регіонального управління з питань вирівнювання регіонального розвитку.

      В контексті дослідження проблем розвитку територіальних систем доцільним є звернення до відомих теорій регіональної економіки, в яких аналізуються та пояснюються причини існування міжрегіональної соціально-економічної диспропорційності. Серед фундаментальних теорій регіонального розвитку можна виокремити такі: "модель локалізації різних видів діяльності навколо окремо взятого міського поселення" І. фон Тюнера; теорія "центральних місць" В. Крісталлера; теорія "світо-системного" аналізу І. Валерстайна; дослідження дифузій нововведень Т. Хагерстранда та інш. Теоретичні конструкції регіонального розвитку ХХ століття, які акцентують увагу на об’єктивно складеній в економічній системі нерівномірності розвитку територій в світовій економіці, відсутності паритетності в економічних відносинах між територіями, представлені в теоріях: модернізації і неоеволюціонізму (М. Вебер, Т. Пірсон, Ш. Ейзенштадт, Г. Мюрдаль), периферійної економіки і залежного капіталізму (Р. Пребиш, С. Фуртало, Т. Дос Сантос). В сучасних умовах регіонального розвитку, коли домінантом диспропорційності стає вплив глобалізаційних процесів, обґрунтування відповідних станів регіональних економік здійснюються в наступних теоріях та концепціях: концепції "третьої хвилі" О. Тоффлера; "динамічній теорії" розміщення, яка пояснює факт диспропорційності і інноваційну природу такого процесу; теорії "кумулятивного зростання" (Н. Калдор, Г. Мюрдаль, Х. Ричардсон); концепції Ж.-Р. Бурдвіля. Зміст та пояснення диспропорційного стану територіального розвитку в зазначених теоріях і концепціях узагальнено в табл. В.1. (додаток В).

      Як засвідчили дослідження концепцій регіонального розвитку, досвід регіональної науки вніс в теоретичні напрацювання ідею вирівнювання територіальних нерівномірностей, необхідність визначення для окремих територій власних цілей, які спрямовувалися б на трансформацію економічного базису регіону [240]. З кінця 60-х років розвиток світової регіоналістики був пов’язаний із концепцією „полюсів зростання” Ф. Перру, який пов’язував динаміку економічного зростання регіонів із їх територіальною і галузевою концентрацією [241]. Саме цей підхід був закладений в практику часткового фінансування регіональних проектів з боку як держави, так і місцевої влади, що дозволило підсилити єдність інтересів всіх суб’єктів економічної діяльності відносно регіонального розвитку. У 70-80 роках розповсюдження набула теорія відносних регіональних переваг, яка передбачала намагання кожного регіону максимізувати дохід на основі розширення експортної діяльності.

      У сучасних умовах цей підхід пов’язаний, на думку З. Варналія, із переходом до регіональних стратегій самозабезпечення, тобто стратегій активного саморозвитку регіонів як суб’єктів конкуренції і конкурентоспроможності. В результаті такого підходу регіони стали розглядатися як носії конкурентних переваг і як складові частини просторової економічної системи держави, світу, в якій панує саме конкуренція. Таким чином, в умовах розвитку ринкових відносин, особливо в трансформаційних економіках, суспільно-територіальні системи знаходяться під впливом не тільки внутрішніх, але й зовнішніх чинників. Значення останніх посилюється в умовах глобалізації світової економіки, де особливого значення набуває вибір інвестиційних, експортних стратегій регіонів. Кожний регіон визначає такі конкурентні переваги, ефективне використання яких зможе забезпечити йому переваги як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. В сучасних умовах зростає значення посилення інноваційної складової розвитку територіальних систем. Як стверджують науковці, це приводить до того, що їх економічна підсистема повинна розглядатися з точки зору інноваційної та інвестиційної активності в контексті конкуренції територіальних умов господарювання, експортних можливостей, які сприяють розширенню позицій регіону як на національному, так і на міжнародному ринках [226, 37, 23]. Таку стратегію регіону можна розуміти як концепцію активного його саморозвитку в конкурентному середовищі. Зазначені вимоги мають супроводжуватися активною державною політикою щодо забезпечення ефективного розвитку територіальних систем, що апріорі передбачає усунення суттєвих відмінностей в економічній, соціальній, виробничій та інноваційній сферах. Отже, необхідність регулювання гармонійного розвитку територіальних соціально-економічних систем є обґрунтованою і доцільною. Однак, слід зауважити, що розвиток економічної системи території має здійснюватися під впливом усіх інституцій регіональної економіки, і, окрім, центральних та місцевих органів виконавчої влади, регулятивні дії мають здійснюватися з боку ринкових інститутів (банків, інвестиційних фондів, об’єднань товаровиробників та підприємницьких структур), органів місцевого самоврядування та їхніх виконавчих структур, громадських організацій і їх об’єднання, які відповідно до своїх статутів займаються проблемами регіонального розвитку (місцеві відділення Асоціації міст, Спілки лідерів місцевих та регіональних влад України та аналогічні об’єднання громадян з місцевим статусом), а також профспілки, наукові установи та центри, агентства регіонального розвитку, окремі суб'єкти підприємництва чи їхні структурні підрозділи.

      Як відзначає В. Керецман, факультативними учасниками регіонального розвитку можна вважати: адміністрації спеціальних економічних зон (СЕЗ) чи подібних структур; національні адміністрації транснаціональних регіонів (єврорегіонів) [60, с. 80]. Загалом, організаційну схему регулювання економічного розвитку територіальної системи можна відобразити через зв’язки між суб’єктами регулювання, проілюстрованих на рис.1.5. Діяльність зазначених інституцій, яка має спрямовуватись на ефективний регіональний розвиток, сьогодні не координується, що є причиною безсистемності реалізації регулятивних механізмів. Тому вирішення питань забезпечення розвитку територіальних систем лише через структури виконавчої влади або місцевого самоврядування є неможливим, як неможливо досягти таких цілей тільки через громадські об'єднання чи бізнесові структури.

      Інституційні основи регулювання територіального розвитку з боку центральних і місцевих органів виконавчої влади закріплюються в таких базових правових актах, як: Закони України „Про стимулювання розвитку регіонів”, „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про місцеві державні адміністрації”, „Про об’єднання громадян”, "Про Генеральну схему планування території України"; Концепції державної регіональної політики, Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року, Концепції державної програми соціального та економічного розвитку України, інших нормативних актах.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16880.html " target="_blank">Ссылке