Інтегральна оцінка економічного територіального розвитку
Інтегральне оцінювання економічного розвитку регіонів доцільно проводити за декількома напрямами, зокрема, через розрахунок ефективності структурних зрушень, оцінку конкурентоспроможності регіону та його інвестиційну привабливість.
Структурний аспект в оцінюванні розвитку регіональної економіки проявляється через кількісне зростання показників або через певні якісні зміни в економіці. Як процес структурні зміни характеризуються цільовою спрямованістю, швидкістю, інтенсивністю та циклічністю. Їх динаміка вимірюється зміною: 1) питомої ваги (частки) відповідних структурних елементів регіональної економічної системи, 2) рейтингу (місця) у загальній системі; 3) кількісних параметрів діяльності в динаміці.
Водночас, структурні зміни здійснюють безпосередній вплив на розвиток економіки, що в економічній теорії трактується як структурний ефект. Він є прогресивним, якщо структурні зміни супроводжуються високими темпами зростання економіки. Якщо ж індекс структурних змін має невелику величину, при цьому економічні пропорції є консервативними, має місце застій або зменшення обсягів виробництва, то такий ефект є сталим (або відсутнім).
Деформації є характерними для всіх видів структур регіональної економіки: відтворювальної, галузевої, територіальної, соціальної, інституціональної, технологічної, зовнішньоекономічної. Особливої гостроти на сучасному етапі розвитку мають диспропорції технологічної структури. Зараз технологічна структура економіки країни представлена переважно ІІІ і IV технологічними укладами. Аналітичні дослідження свідчать, що а в останні роки вона погіршується. Так, при збільшенні питомої ваги традиційного третього укладу, скоротилась частка новітніх інноваційних технологій. Зокрема, питома вага ІІІ і ІУ технологічних укладів за 2000-2010 рр. зросла (в сукупності на 48 %), а частка У (фармацевтична, хімічна, високотехнологічна промисловість) та УІ (біотехнології, нанотехнології, нові матеріали тощо) скоротилася [44]. Суттєвим є розрив за технологічними укладами в розрізі регіонів України, що дозволяє стверджувати про асиметричність технологічного розвитку. Зокрема, для східних регіонів притаманний розвиток галузей ІІІ технологічного укладу, а для західних і центральних – ІУ та У (табл. 2.10).
Як зазначають науковці [78, 111, 202, 117, 26], якісні перетворення міжгалузевих пропорцій на основі зміни технологічних укладів як концептуальна умова структурної перебудови регіональної економіки проявляються в необхідності виробництва конкурентоспроможної продукції, яка відповідає новим технологіям п'ятого та шостого укладів. Таке завдання ставить перед регіональними органами управління нові завдання в сфері цілеспрямованої підтримки не тільки інноваційних виробництв, і, передусім, ефективного розвитку кластерних інноваційних структур, які акумулюють конкурентні переваги території. Основою нових підходів в системі структурного реформування регіональних економік має стати спрямування на забезпечення їх інноваційності, що ґрунтується на інноваційному виробництві як результату реалізації наукомістких технологій та створення інфраструктури інноваційного розвитку [111].
Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16880.html " target="_blank">Ссылке
