Методика ефективності збутової діяльності сільськогосподарських підприємств

     

      З метою підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських товаро-виробників необхідно сформувати постійно діючу систему аналізу ефективності збутової діяльності. Узагальнимо поширені у світовій практиці методи аналізу збуту й економічні показники, що застосовуються для оцінки ефективності збуто-вої діяльності.

      Розглянемо основні методи аналізу збуту. Так, на думку Дж. Еванса й Б. Бермана, аналіз збуту являє собою детальне вивчення даних про продажі з метою оцінки при-датності розробленої маркетингової стратегії. Без проведення аналізу збуту не мож-ливо визначити пріоритетні сегменти ринку й територій, співвіднести зусилля щодо збуту з потенціалом ринку, врахувати сучасні тенденції та розробити дієві заходи стимулювання роботи збутового персоналу. Аналіз збуту дозволяє розробляти реа-льні плани щодо обсягів збуту в розрізі товарів, асортиментних груп, окремих про-давців, регіонів, типів споживачів, періодів часу, цінових ліній або методів збуту; зі-ставити обсяги реального збуту із запланованими продажами [109.

      Існують різні методи, які застосовуються для аналізу збутової діяльності. Пере-лік методів і приклади їх використання представлено у додатку Б.

      Методи аналізу збутової діяльності підприємства, які використовуються у прові-дних країнах, є складовими комплексного аналізу маркетингу підприємства. Збутова діяльність розглядається тільки як частина комплексу маркетингових заходів, тому що саме виділення одного елементу структури маркетингу порушує його цілісність, а, отже, здатність задовольнити повною мірою потреби й запити споживачів. Тому наведені методи аналізу неповно й однобічно відображають систему аналізу збуту, оскільки на практиці доповнюються методами аналізу інших елементів структури маркетингу підприємства.

      Розглянемо показники оцінки ефективності управління збутовою діяльністю. З метою визначення ефективності управління збутовою діяльністю підприємства вико-ристовують контрольні показники, що характеризують результати загальної й збуто-вої діяльності підприємства додатку В.

      Більшість представлених показників, з одного боку, визначають ефективність збуту продукції підприємства, з іншого – розглянуті в динаміці, дозволяють оціни-ти ефективність управління збутовою діяльністю. Крім наведених, для оцінки ви-користовуються й інші показники, що характеризують конкурентоспроможність продукції й усього підприємства, ефективність використання ресурсів, його фінан-сову стійкість і т.д.

      Отже, дослідження висвітлених у науковій літературі організаційно-економічних основ збутової діяльності сільськогосподарських товаровиробників виявило необхід-ність розвивати, конкретизувати й адаптувати до сучасних умов господарювання: методику оцінки ефективності збуту продукції в межах галузі й ефективності управ-ління збутовою діяльністю підприємства; систему показників для оцінки ефективно-сті управління збутовою діяльністю аграрних підприємств, структуру служби збуту підприємства з визначенням функцій і обов’язків її фахівців, пропозицією форм ор-ганізації збуту сільськогосподарської продукції та ін.

      Сільськогосподарські підприємства зазнають істотних змін у процесі управління діяльністю, що у свою чергу пов’язано з такими загальносвітовими тенденціями як динамізм, боротьба за ринки збуту, відкритість інформації, глобалізація та дефіцит ресурсів. Тому прийняття стратегічних рішень в умовах такого мінливого та динамі-чного середовища з елементами невизначеності потребує аналізу, оцінки та прогно-зування як внутрішнього розвитку підприємства, так і забезпечення відповідності між зовнішнім і внутрішнім макросередовищами та результатами фінансово-господарської діяльності підприємства. Зрозуміло, що при цьому зростає роль якості й оперативності надання управлінської інформації, яка стає приводом для прийняття рішень, що відповідають конкурентній стратегії ринку.

      Інформацію, пов’язана з процесом реалізації, відображається в статистичній та фі-нансовій звітності, де відповідні показники подаються виключно у вартісному вимір-нику. Інформаційною базу для заповнення реєстрів статистичної та фінансової звітно-сті є дані синтетичного обліку, де в хронологічному порядку відбувається процес на-копичення інформації про обсяги реалізації як у натуральній, так грошовій формі, а також про величину витрат, пов’язаних зі збутом [110].

      Слід зазначити, що в статистичній звітності відображаються лише обсяги реалі-зації та величина отриманих доходів, а у фінансовій звітності дані показники допов-нюються показниками, які характеризують збутові витрати.

      Нині державне статистичне обстеження щодо процесу реалізації охоплює всіх без винятку виробників сільськогосподарської продукції.

      Аналіз інформаційного масиву, який відображається у статистичній формі 1-заг, свідчить про наявність певної недосконалості інформаційного забезпечення збутової діяльності сільськогосподарських підприємств.

      В умовах формування прозорих товарно-грошових відносин постає проблема ро-згляду такого каналу збуту як біржі. Слід зазначити, що даний канал збуту був у ви-щеназваній формі до 2000 р. проте з певних причин у наступних роках був вилуче-ний. Нині обсяги прямих угод, які укладаються на біржах, відображаються за «інши-ми каналами», оскільки біржа є посередником між покупцем і продавцем. На нашу думку, подібна позиція органів статистики, щодо методології статистичних спосте-режень за процесом реалізації сільськогосподарської продукції є хибною. Біржа, на відміну від посередницьких суб’єктів позабіржового ринку має свої особливості фо-рмування цін і декларування обсягів реалізації.

      Враховуючи сучасний стан розвитку ринку агропродовольчої продукції необхід-но внести відповідні корективи в розшифровку показника «за іншими каналами», ви-діливши при цьому реалізацію на біржах і торгово-посередницьким структурам.

      Потребує розшифрування показник «реалізація на ринку, через власні магазини, ларьки, палатки», оскільки нині об’єднуються обсяги продажів через заклади фірмо-вої торгівлі, ярмарки, на оптових ринках сільськогосподарської продукції та роздріб-них продовольчих ринках а також придорожня торгівля і торгівля «з поля». Із пози-ції податкового законодавства об’єднання вищеперерахованих показників є недореч-ним, оскільки взаємовідносини щодо купівлі-продажу знаходяться в різних сферах нормативно-правового регулювання. Доцільно виділити окремо: фірмову торгівлю, ярмаркову та реалізацію на оптових і роздрібних продовольчих ринках.

      Враховуючи посилення ролі Аграрного фонду необхідно виділити окремий пока-зник «реалізація Аграрному фонду (в державний резерв)».

      Для проведення поточних (річних) розрахунків обсягів і вартості реалізованої гос-подарствами населення сільськогосподарської продукції залучається така інформація: дані вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості за формами № 01-СГН «Запитальник базового інтерв’ю» (роз-діл II.А. «Земля») та № 02-СГН «Запитальник щомісячного інтерв’ю», а саме: розділ III. «Продаж продукції», розділи I. «Рослинництво» та II. «Тваринництво»;

      дані про розміри посівних площ сільськогосподарських культур у господарствах населення за формами № 4 (сільрада) «Посівні площі сільськогосподарських культур у домашніх господарствах на території сільської ради» та № 4-сг «Заключний звіт про підсумки сівби під урожай 20__ року»;

      розрахунки обсягів виробництва продукції рослинництва в господарствах насе-лення (за основними показниками форми № 29-сг «Звіт про збір урожаю сільського-сподарських культур»);

      розрахунки кількості поголів’я худоби і птиці та обсягів виробництва продукції тваринництва в господарствах населення (за основними показниками форми № 24 «Звіт про стан тваринництва»).

      Розраховані на основі даних вибіркового обстеження обсяги та вартість реалі-зованої сільськогосподарської продукції господарствами населення можуть бути достатньо надійними лише на регіональному рівні. Дані у розрізі районів, які но-ситимуть умовний характер, можна отримати шляхом розподілу даних, розрахо-ваних у цілому по регіону. Для розподілу за адміністративними районами розра-хованих у цілому по регіону обсягів реалізації продукції господарствами населен-ня використовуються середні показники по регіону (обсяги реалізованої продукції на 1 га посівної площі, на 1 голову худоби, рівень товарності молока та яєць, ці-ни), перемножені відповідно на посівну площу, поголів’я й обсяги виробленого молока та яєць кожного району [111].

      Оцінюючи механізм формування інформаційного масиву щодо обсягів реалізації сільськими домогосподарствами, необхідно відзначити про низький відсоток статис-тичної вибірки. У 2011 р. для обстеження було відібрано 29,2 тис. домогосподарств, або 0,5% усіх сільських домогосподарств країни. Безпосередньо в обстеженні взяли участь 28,1 тис. домогосподарств, інші виявилися нежилими, закинутими або некон-тактними на час опитування, чи відмовилися відповідати [112, c. 174].

      Повністю не розкриваються обсяги та канали реалізації сільськогосподарської продукції сільськими домогосподарствами. Вимагає формування статистичної інфо-рмації щодо обсягів реалізації живої худоби та птиці через мережу роздрібних про-довольчих ринків тощо.

      Значну увагу статистичні органи приділяють формуванню інформаційного маси-ву даних по основних каналах збуту сільськогосподарської продукції – переробні пі-дприємства та роздрібні продовольчі ринки.

      Ураховуючи важливість інформаційного забезпечення щодо надходження обся-гів сільськогосподарської продукції на переробку необхідно вказати на певний конс-труктивний недолік вищеназваної статистичної форми, особливо щодо надходження тваринницької продукції. У першу чергу слід звернути увагу на відсутність інформа-ції про надходження сільськогосподарських тварин на переробку залежно від катего-рії, що є визначальною при формуванні закупівельних цін. Варто розширити інфор-маційний масив щодо обсягів закупівлі через власні заготівельні пункти та торгово-посередницькі підприємства.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/15057.html " target="_blank">Ссылке