Фінансовий механізм формування та реалізації бюджетних програм в Україні

     

      Глобалізація світової економіки породжує низку проблем та суперечностей, які суттєво впливають на розвиток національних економік. Поширення світової фінансової кризи, передусім внаслідок стрімкого зниження попиту на продукцію експортоорієнтованих підприємств, відчутно вплинуло на діяльність реального сектора вітчизняної економіки.

      Найбільший вплив на фінансовий сектор України справила світова фінансова криза, яка була обумовлена стрімким зростанням дефіциту платіжного балансу і зменшенням припливу обсягів іноземної валюти в результаті скорочення експорту, внаслідок скорочення обсягів виробництва. У сучасних реаліях, незважаючи на значні зусилля провідних держав світу та міжнародних фінансових організацій є ймовірність повторення світової фінансової кризи. У США та країнах ЄС за останні п’ять років спостерігається спад виробництва та найвищі за останні 20 років темпи зниження зайнятості населення [198].

      Серед європейських країн фінансова криза найбільше зачепила Великобританію, Італію, Угорщину, Україну та Францію. У переважній більшості країн, які постраждали від кризи, нині не відбувається очікуваної стабілізації фінансової системи, яка є важливою умовою забезпечення соціальних гарантій населення.

      Складні економічні події, що відбуваються в світовому соціумі, торкаються України та вагомо впливають на бюджетні процеси в державі. В умовах розвитку ринкових відносин в Україні виникла потреба в посиленні регулюючого впливу держави на економічні процеси, для забезпечення пріоритетів соціально-економічної політики. Одним із найдієвіших важелів впливу на ці процеси є подальший перехід на програмно-цільове планування місцевих бюджетів та розроблення ефективних бюджетних програм, що дають змогу державним структурам чітко визначити пріоритети, цілі й напрями соціально-економічного розвитку на коротко-, середньо- і довготривалу перспективи, а також конкретні заходи, які забезпечують їх досягнення, з визначенням необхідних для цього фінансових, матеріально-технічних, інформаційних та трудових ресурсів.

      Основою програмного планування бюджетів є програмна класифікація видатків, структура якої визначається цілями та завданнями соціально-економічної політики. Визначальними елементами системи забезпечення ефективної реалізації бюджетних програм місцевого рівня є: сукупність показників ефективності витрачання бюджетних коштів, механізми оцінки та моніторингу бюджетних програм, сукупність стимулів для розпорядників бюджетних коштів. Для цілей здійснення оцінки та встановлення пріоритетів бюджетної політики важливим є наявність механізмів обліку інформації щодо ефективності бюджетних програм, що реалізовуються, в бюджетному циклі.

      У результаті світової фінансової кризи Україна більш вагомо відчула нестачу фінансових ресурсів. Ураховуючи, що в 2009 р. відбулося падіння реального ВВП на 14,8 %, наразі відновлення вітчизняної економіки до рівня докризового періоду (2008 р.) не відбулося, протягом 2010–2011 рр. спостерігається повільне зростання основних економічних показників, зокрема реальний ВВП порівняно з 2010 р. у 2011 р. зріс на 5,2 % [19].

      Дефіцит Державного бюджету в 2010 р. становив 64,3 млрд. грн., що перевищує граничний розмір, установлений законом про Державний бюджет України на 2010 р., на 18,8 %. Таке перевищення пояснювалося, в основному, випуском облігацій внутрішньої державної позики на суму 16,4 млрд. грн. для відшкодування податку на додану вартість понад обсяги, встановлені законом про Державний бюджет, право на яке надано статтею 25 Закону про Державний бюджет на 2010 р. У 2011 р. дефіцит зменшився порівняно з показниками 2010 р. і становив 23,6 млрд. грн., а державний та гарантований державою борг України були найнижчими за останні 5 років – 9,5 %. Зазначений обсяг на кінець 2011 р. становив 473,1 млрд. грн. [24, с. 29].

      Беручи до уваги таку ситуацію, вирішення актуальних проблем розвитку суспільства вимагає критичного аналізу та розробки підходів ефективного використання обмежених фінансових ресурсів для забезпечення соціально-економічного розвитку держави та регіонів. Одним з напрямів вирішення зазначеної проблеми є ефективне формування бюджету за бюджетними програмами.

      Програмне бюджетування на даному етапі – це бюджетування, орієнтоване на результат. Ефективне витрачання обмежених бюджетних коштів з метою досягнення максимального ефекту задоволення суспільних потреб зумовлює розробку єдиного фінансового механізму формування та виконання бюджетних програм, як дієвого інструменту фінансового забезпечення соціальних гарантій населення.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16896.html " target="_blank">Ссылке