Законодавче забезпечення законності та правопорядку у Збройних Силах України

     

      Дослідження адміністративно-правових засад забезпечення законності та правопорядку у Збройних Силах України передбачає науковий аналіз відповідного законодавчого підґрунтя. Мова йде, передусім, про розгляд нормативної бази, регуляторний потенціал якої є формальним підґрунтям для формування стану законності і правопорядку в системі Збройних Сил України. Термін «забезпечення» має кілька схожих значень, які в уніфікованому вигляді означають зробити можливим, дійсним, реально втілити [190, с. 424]. Якщо мова йде про забезпечення існування певного явища, то «забезпечення» передбачає створення відповідних умов для цього. В юридичній термінології слово «забезпечення» здебільшого вживається у змістовному зв’язку з прикметниками «юридичне», «нормативне» або «правове» [117, с. 8-10; 323, с. 62-63], що дозволяє виділити такий самостійний юридичний термін як «законодавче забезпечення». Початковим етапом здійснення законодавчого забезпечення є розробка та прийняття юридичних норм, в яких закладаються основи правового статусу Збройних Сил України, визначаються основні завдання і організаційна побудова цієї державної структури. Норми, в свою чергу, системно містяться у нормативно-правових актах і починають діяти, коли відповідний нормативно-правовий акт вступає в дію [111, с. 151]. Динаміка реформаторських перетворень, що відбуваються у системі Збройних Сил України, а також характер вчинюваних військовослужбовцями правопорушень змушує державу індикативно реагувати на це і по мірі необхідності вдосконалювати (оновлювати) нормативно-правове поле забезпечення законності у Збройних Силах. Оновлення нормативно-правового матеріалу відбувається шляхом правотворчості. З цього випливає, що законодавче забезпечення законності і правопорядку є процесом, який послідовно протікає і розвивається в часі.

      Спираючись на викладене вище, під законодавчим забезпеченням законності і правопорядку в Збройних Силах України ми пропонуємо розуміти створену в результаті правотворчості систему пов’язаних за змістом норм права, які регулюють суспільні відносини в секторі дотримання або порушення законодавства, що регулює функціонування Збройних Сил України. Фактично забезпечувати законність і правопорядок у системі Збройних Сил можуть лише уповноважені державою органи і посадові особи.

      Законодавче забезпечення законності і правопорядку в Збройних Силах України конкретно розраховане на врегулювання порядку здійснення компетенції посадовими особами і органами, що наділені спеціалізованою компетенцією по нагляду і контролю за дотриманням законності і правопорядку, визначає систему заходів реагування на факти порушення військової дисципліни і законності, встановлює процесуальний порядок застосування подібних заходів, регулює деякі питання внутрішньої службової діяльності. Очевидним є те, що абсолютно всі площини функціонування Збройних Сил не можуть охоплюватись правовим регулюванням. Держава, перш за все, нормативно врегульовує ті з них, які є найважливішими для самої неї, виходячи з міркувань підтримання стану обороноздатності держави.

      Регуляторний вплив норм права, як вихідного елементу законодавчого забезпечення, гарантується наявністю змістовної узгодженості, взаємопов’язаністю між ними [206, с. 252]. В свою чергу, ефективність регуляторного впливу залежить, перш за все, від ступеня досягнення мети, яка ставилася ще на стадії розробки нормативно-правового матеріалу. Аналіз національного законодавства, що діє в секторі забезпечення законності і правопорядку в системі Збройних Сил України дає нам підстави зробити висновок, що зі всіх формально-юридичних аспектів забезпечення законності і правопорядку найбільш детально регламентується правом повноваження суб’єктів, які здійснюють контроль і нагляд за цим. Це обумовлено тим, що чім чіткіше і повніше регламентовано зміст і процедура застосування повноваження відповідного державного органу (посадової особи), тим надійніші стан військової дисципліни, гарантії прав і свобод військовослужбовців, а також є мінімальним загроза зловживання владою з боку посадових осіб Збройних Сил.

      Як базовий елемент законодавчого забезпечення, норми права зафіксовані в чинних загальних та спеціальних законах і підзаконних правових актах, котрі регламентують різноманітні аспекти досягнення стану законності і правопорядку в системі Збройних Сил України. Законодавчі та підзаконні правові акти різняться між собою за юридичною силою, часом, строком і межами дії, суб’єктом прийняття, галузевою ознакою, сферою дії тощо.

      Для правової системи України характерним є високий рівень нормативних узагальнень, який виражений в абстрактно сформульованих нормах та формуванні логічно завершеної, структурно замкнутої нормативної системи. Враховуючи це, доцільно зупинитися на характеристиці тих правових актів, положення котрих закріплюють концептуальні засади забезпечення законності і правопорядку в Збройних Силах України. Зазначимо, що актів, які мають подібний предмет правового регулювання в системі національного законодавства України є значна кількість. Ми наведемо положення лише тих з них, які на наш погляд становлять особливий інтерес. Враховуючи те, що забезпечення законності і правопорядку у системі Збройних Сил України здійснюється на основі реалізації положень, як ми зазначали, значного за кількістю загалу законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів. З міркувань практичності включимо до спектру дослідження низку нормативно-правових актів, які умовного класифікуємо на дві групи в залежності від сфери дії:

      1) система національних нормативних актів (сфера внутрішньодержавного права);

      2) система міжнародно-правових нормативних актів (сфера міжнародного права). Відмітимо, що між даними системами немає чіткого розмежування, так як вони знаходяться в діалектичній єдності. Вказані системи представлені відповідними актами національного права різної юридичної сили і міжнародними актами, учасником яких є Україна.

      Систему національних (внутрішньодержавних) актів складає різний за галузевою приналежністю, суб'єктами правотворчості, сферами, межами і строками дії, структурною формою нормативний матеріал. В контексті аналізу забезпечення законності і правопорядку в Збройних Силах, він представлений різноманітними нормативно-правовими актами. Для того, щоб навести якісну характеристику законодавства, що є правовою основою для забезпечення законності і правопорядку в системі Збройних Сил, доцільно визначити головні характеристики системної побудови нормативно-правових актів, регулюючих означені питання. На наш погляд зробити це можливо за умов, коли наявні нормативно-правові акти ми будемо розглядати з позиції юридичної сили кожного з них. Отже, досліджувати системи національного і міжнародного правового регулювання забезпечення законності і правопорядку ми будемо шляхом аналізу змісту основних нормативно-правових документів внутрішньодержавного і міжнародного права. Систему національних нормативних актів забезпечення законності і правопорядку складають три ієрархічні рівня: конституційний рівень, законодавчий рівень, підзаконний відомчий рівень (відомчі нормативно-правові акти Міністерства оборони України).

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16744.html " target="_blank">Ссылке