Рівні кримінально-правового регулювання
Як і будь-яка інша соціальна діяльність, правове регулювання суспільних відносин невідривне від його суб’єкта — того, хто здійснює таку діяльність. Тому дослідження проблем правового, і в тому числі кримінально-правового, регулювання зумовлює визначення того, хто ж таку діяльність здійснює, тобто визначення суб’єкта правового (кримінально-правового) регулювання.
У загальній теорії права проблема суб’єкта правового регулювання порушується не часто. Для радянського періоду розвитку науки взагалі характерною була теза про те, що оскільки право є продуктом діяльності держави, то і єдиним суб’єктом правового регулювання виступає виключно держава . Щоправда, окремі автори розширювали коло таких суб’єктів за рахунок віднесення до них окрім держави ще й інших суб’єктів. Так, наприклад, Ф. Н. Фаткуллін писав, що правове регулювання — це «діяльність держави, її органів і посадових осіб, а так само уповноважених на те громадських організацій» . Інші ж теоретики права припускали можливість участі у правовому регулюванні суспільних відносин і самих їх учасників, щоправда, обмежуючи таку участь жорсткими рамками. Так, наприклад, С. С. Алексєєв, вважаючи, що правове регулювання суспільних відносин може здійснюватися виключно державою, разом із тим припускав і можливість існування так званого «автономного регулювання суспільних відносин» як відносно самостійного піднормативного регулювання, яке може мати місце при індивідуальній регламентації окремих частин суспільних відносин у випадках, коли норми права надають учасникам відносин можливість самим врегулювати ті чи інші умови своєї поведінки. Він, зокрема, писав, що «держава може регламентувати поведінку учасників суспільних відносин або безпосередньо, зверху (імперативне регулювання), або опосередковано — з наданням суб’єктам в тій чи іншій формі дозованої можливості самим визначати умови своєї поведінки (диспозитивне регулювання)» . Ідея можливості саморегулювання суспільних відносин набула відносного поширення і підтримки в науці цивільного права, результатом чого стало закріплення такої можливості в новому Цивільному кодексі України, частина 3 статті 6 якого надала сторонам договору можливість «відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд». У науці ж кримінального права проблема суб’єкта правового регулювання суспільних відносин на загальному теоретичному рівні практично не піднімається зовсім, у зв’язку, очевидно, з тим, що вважається безспірною.
На наш погляд, у питанні про суб’єкта правового регулювання суспільних відносин не все так безспірно. Уже останніми роками деякі автори при дослідженні окремих питань, пов’язаних із покладенням кримінальної відповідальності чи зі звільненням від неї, почали підходити до ідеї про те, що певну участь у цих процесах можуть брати приватні особи шляхом укладення різного роду «угод» із державою. Так, наприклад, Г. О. Усатий пише, що однією з підстав звільнення від кримінальної відповідальності є кримінально-правовий компроміс, тобто «взаємна домовленість (між особою, яка вчинила злочин, та державою. — О. Н.), яка встановлює певні умови звільнення від кримінальної відповідальності для осіб, які зобов’язуються виконати передбачені кримінальним законом нормативно-правові настанови», і далі повторює, що кримінально-правовий компроміс — це «певна угода на підставі обопільних поступок» . Окремі автори вбачають певну роль у врегулюванні кримінального правовідношення, зокрема у призначенні покарання особі, яка вчинила злочин, також і потерпілого від злочину . Уявляється, що проблема віднесення чи невіднесення приватних осіб (зокрема, суб’єктів злочину та потерпілих від злочину) до суб’єктів правового регулювання кримінальних суспільних відносин може бути вирішена лише на базі попереднього з’ясування ознак самого суб’єкта кримінально-правового регулювання.
Визнання об’єктивного характеру поділу права на приватне й публічне і безспірне віднесення кримінального права до галузей саме публічного права зумовлює цілу низку висновків щодо його характеристик як такого . Не вдаючись наразі до розгляду їх усіх, оскільки це виходить за рамки предмета нашого дослідження, відзначимо, що саме публічно-правовий характер кримінального права зумовлює специфічний правовий інструментарій, точніше кажучи — метод, за допомогою якого регулюються кримінально-правові суспільні відносини. Для кримінального права з його юридичною нерівністю суб’єктів кримінально-правового суспільного відношення, в якому один із них має обов’язок визначити для іншого кримінальну відповідальність (покласти її чи звільнити від неї), а інший — обов’язок піддатися такому визначенню, яким би воно не було, характерний лише імперативний метод правового регулювання. Кримінальне право як галузь публічного права не може оперувати диспозитивним методом. Будь-якого роду угоди публічної влади з особою, яка вчинили злочин, або з потерпілим від злочину, спрямовані на визначення взаємних прав та обов’язків згаданих суб’єктів, у кримінальному праві неприпустимі. Чинне кримінальне законодавство України не передбачає можливості існування таких угод, і саме тому вони не можуть мати місця і в практиці правозастосування, оскільки «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» (частина 2 статті 19 Конституції України).
Отже, розуміння кримінального права як галузі публічного права України та констатація того, що єдиним методом кримінально-правового регулювання суспільних відносин може бути виключно імперативний метод, приводить до висновку про те, що єдиним суб’єктом регулювання таких суспільних відносин може бути виключно публічно-правовий суб’єкт. Жоден інший суб’єкт, який не є публічно-правовим: ні приватні особи, ні громадські організації (Ф. Н. Фаткуллін) за своєю суттю не можуть регулювати суспільні відносини імперативним методом, у зв’язку з чим вони не можуть бути і суб’єктами правового регулювання таких публічних відносин, як кримінально-правові суспільні відносини.
Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16746.html " target="_blank">Ссылке
