Обґрунтування перспективних напрямів розвитку ринку нерухомості в системі продуктивних сил регіону

     

      Як зазначалося раніше, ринок нерухомості виконує не тільки комерційні, підприємницькі, а й соціальні функції. Саме тому регіональні влади повинні мати науково обгрунтовані вектори розвитку такого ринку аби досягати його збалансованого й соціально орієнтованого розвитку, що актуалізує потребу розробки відповідного наукового апарату.

      Терміном «кон’юнктура ринку» (лат. conjungo - з’єдную) позначається конкретна економічна ситуація, що склалася на ринку на даний момент часу або за певний відрізок часу [1, с. 14]. Тобто, кон’юнктура ринку нерухомості - це конкретна економічна ситуація, що склалася на ринку нерухомості на даний момент часу або за певний його відрізок. Тому, на нашу думку, доцільно показники кон’юнктури ринку нерухомості сформувати за такими розділами: пропозиція (обсяг, структура, динаміка); попит (ступінь задоволеності та структура попиту на продукцію будіндустрії); пропорційність (співвідношення попиту і пропозиції, регіональна структура); тенденція розвитку (темпи зростання, тренди продажу та ціни); ділова активність (портфель заказів на будівництво об’єктів нерухомості, його динаміка); масштаб, рівень конкуренції (число фірм, що займаються підприємницькою діяльністю в сфері нерухомості); місткість (кількість або вартість об’єктів нерухомості і послуг, які можуть бути куплені або надані за певний період часу); потенціал.

      Основним показником оцінки інфраструктури ринку нерухомості є показник доступності житла. Інфраструктура ринку – це сукупність допоміжних підрозділів і коштів, що організаційно і матеріально забезпечують основні ринкові процеси. Інфраструктуру ринку нерухомості можна дослідити за допомогою таких статистичних показників: вартість основних фондів та її динаміка; число будівельних підприємств, їх питома вага і динаміка у загальній чисельності підприємств різних типів;число фірм та підприємств, що займаються посередницькою діяльністю на ринку нерухомості;кількість обладнання, механізмів та іншої техніки на одному підприємстві. У процесі проведення житлово-комунальної реформи при зниженні вкладень у житловий сектор, зміни формах власності, структурі джерел фінансування будівництва та способах задоволення потреб у житлі гостро постає питання про необхідність забезпечення громадян адекватним житлом в залежності від їх потреб та реальної платоспроможності.

      На сучасному етапі реформування житлової сфери основним завданням регіональної житлової політики є розробка і реалізація методів і механізмів розширення меж доступності житла для різних категорій населення [199, c.2]. Розв’язання цього завдання потребує організації і проведення в рамках системного моніторингу постійного збору та аналізу показників доступності житла та внесення державою на їх основі коректив до інвестиційних та соціально-житлових програм будівництва житла, змін умов кредитування, удосконалення нормативно-правової бази, що регламентує правовідносини у житловій сфері (Додаток збудованого житла в регіоні). Основною проблемою доступності житла на сьогодні є неплатоспроможність населення та завелика ціна на нього. У свою чергу на збільшення цін впливає обсяг вводу житла. На жаль, сфера житлового будівництва – це ринок, який характеризується великим рівнем монополізації, тому в умовах збільшення попиту на житло підвищуються ціни на нього, а не збільшуються обсяги пропозиції.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16905.html " target="_blank">Ссылке