Удосконалення системи стратегічного маркетингового управління

     

      Індустрія туризму характеризується тим, що основна увага в ній при створенні системи якості продукту звертається на якість сервісу. Якість сервісу − ключ до комерційного успіху. Готелі та ресторани, екскурсійні бюро і туристичні агентства часто при абсолютно однаковій матеріальній базі та ідентичному напрямі діяльності відрізняються один від одного тільки рівнем сервісу, що є іноді головним у конкурентній боротьбі.

      Отже, для туристичного підприємства велике значення має надання і поширення не властивостей свого продукту, а реальної користі і вигоди від нього для свого споживача. Якщо задум туристичного продукту виступає як його змістовна сторона, то за формою туристичний продукт у реальному виконанні представляє собою саме певний набір властивостей, що дозволяють реалізувати цей задум, тобто задовольнити певні потреби споживачів. Тому на другому рівні туристичного продукту розглядаються його властивості і характеристики: рівень якості, комфорт, престиж, економічність, безпека, враження тощо. На третьому рівні важливу роль відіграє не тільки якість самого турпродукту, а й якість обслуговування, яка визначається:

      – оперативністю роботи з підбору й організації туру за запитом споживача;

      – ввічливістю обслуговування, увагою до запитів кожного споживача,

      – терпінням при обговоренні маршруту тощо;

      – відповідністю туру, що пропонується, реальному змісту;

      – наявністю узгодження всіх складових комплексного обслуговування;

      – час підбору маршруту;

      – час оформлення необхідних документів;

      – час отримання довідкової інформації тощо.

      Підкріплення туристичного продукту примушує уважно поглянути на систему поведінки споживача, на те, як він комплексно підходить до проблеми, яку намагається вирішити завдяки придбаному туристичному продукту. З точки зору конкуренції такий підхід дозволяє туристичному підприємству знаходити можливості підкріплювати свої пропозиції найбільш ефективним способом. Специфіка сфери туризму полягає в тому, що ефект сервісу оцінюється споживачем в умовах певного емоційно стану, який залежить від великої кількості факторів, серед яких такі суб’єктивні характеристики туриста, як: особливості виховання, вік, культурні традиції народу, представником якого є споживач туристичної послуги, поняття про комфорт, звички, самопочуття та психологічний стан на момент отримання послуг,

     фізіологічні особливості організму тощо. Все це робить сприйняття якості туристичного продукту не завжди об’єктивним, а залежним від індивідуальних характеристик кожного туриста. У процесі виробництва туристичного продукту матеріалізуються найважливіші (визначальні) елементи його конкурентоспроможності − якість і витрати. Визначаючи конкурентоспроможність продукту (табл. 3.20), виробник має обов’язково знати вимоги потенційних покупців та оцінки споживачів. Тому формування конкурентоспроможності починається з визначення суттєвих споживчих властивостей, за якими оцінюється принципова можливість реалізувати продукт на відповідному ринку.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16931.html " target="_blank">Ссылке