Стан наукової розробленості теоретичних та конституційно-правових проблем гарантій прав місцевого самоврядування

     

      Відсутність сучасної вітчизняної теорії гарантування прав місцевого самоврядування, які б враховували як історичний досвід еволюції місцевого самоврядування в світі, так і соціально-економічні, політичні, духовно-культурні реалії сьогодення, негативно впливає на якість розробки перспективної моделі місцевого самоврядування в Україні та на процес гарантування прав місцевого самоврядування в умовах побудови демократичної, незалежної, соціальної, правової держави.

      У зв’язку з цим, наукове обґрунтування загальної концепції такої теорії та механізмів її реалізації і гарантування, послідовне впровадження в практику державно-правового та муніципального будівництва, обумовлені теоретичною та практичною значимістю питань, пов’язаних із розробкою та реалізацією системи соціально-економічних, політичних, духовних, культурних, нормативно-правових, організаційно-правових та ін. гарантій прав місцевого самоврядування у напрямі розвитку та зміцнення місцевого самоврядування як політико-правового інституту.

      Джерельна база, яку можна покласти в основу дослідження проблем становлення та розвитку системи гарантій прав місцевого самоврядування в контексті особливостей організації та функціонування місцевого самоврядування в Україні в умовах його інституціоналізації та перспективного розвитку доволі масштабна. Наукову спадщину у цій сфері знання складають праці як класиків філософсько-правової, муніципальної, конституційної та політико-правової думки, так і сучасних дослідників проблем місцевого самоврядування не тільки у галузі юриспруденції, а й політології, філософії, історії, соціології тощо.

      Дослідженням теорії гарантій в державно-правовій сфері займались такі вчені як: Р.Амірова, М.Абдулаєв, Н.Боброва, М.Вітрук, В.Журавський, Т.Заворотченко, О.Зинов’єв, С.Комаров, В.Корельський, В.Коток, В.Кравченко, О.Лукашева, І.Магновський, М.Марченко, А.Міцкевич, П.Недбайло, М. Орзіх В.Перевалов, В.Погорілко, А.Полянський, Ж.Пустовіт, Ю.Соколенко, М.Ставнійчук, Ю.Тодика, О.Фрицький, Ю. Шемшученко, Ю. Шимін та інші [26; 55; 75; 175; 219; 235; 236; 242; 331; 336; 343; 360].

      Слід зазначити й те, що у юридичній літературі є чимало праць, в яких спеціально розглядалися ті чи інші проблеми муніципального права та місцевого самоврядування зарубіжних країн, серед вчених, які займались цією проблематикою, варто вказати таких як: І.Алебастрова, Ж.Асанов, Г.Барабашев, А.Вороненко, В.Григорьев, В.Евдокимов, Н.Емельянов, В.Еремян, Н.Ермошенко, Е. Колюшин, Н.Медвєдєв К.Плоккер, И.Свєтлова, Я.Старцев, Е.Харлоф, Г.Холліс, А.Черкасов, К.Шеремет, Н.Шишкина, М. Штатина, О. Ярощук та ін. [23; 33; 41; 42; 78; 94; 108; 109; 113; 115; 116; 153; 215; 216; 364; 366; 371; 282; 383; 387; 399].

      Вважаємо, що лише комплексне вивчення конституційної історії, теорії та практики зарубіжного муніципалізму, усебічне науково-теоретичне обґрунтування вітчизняної моделі місцевого самоврядування та, на основі цього, адекватне оформлення правосуб’єктності класичних муніципально-правових інститутів – територіальних громад, законодавче закріплення та реальність гарантій їх функціонування, утворять сприятливий ґрунт для подальшого розвитку локальної демократії в Україні, становлення моделей українського муніципалізму та конституціоналізму.

      Аналіз окремих аспектів гарантування місцевого самоврядування у сучасній зарубіжній науці проводився у працях Е.Агабекяна, А. Акмалової, І. Бабічева, О.Бачуркіна, М. Бондаря, Т. Бялкіної, В. Васильєва, І. В. Видріна, В.Волкова, Ю.Гімалетдінової, Т.Голубєвої, І.Графа, А. Єрьоміна, О.Желєзнякової, К.Іванової, Ю. Казанчева, М. Краснова, А. Костюкова, Н.Колосова, О. Кутафіна, О.Лупандіної, Т.Масловської, В. Мокрого, Л. Нудненко, І. Овчинникова, М. Пєшина, М. Постового, В.Фадєєва, О. Черкасова, А.Черненко, К. Шугриної та ін. [61; 62; 64; 66; 84; 87; 118; 127; 133; 189; 265; 373; 376; 293]

      Але здебільшого питання місцевого самоврядування, особливо за радянських часів, розглядалося у контексті загальних проблем конституційного (державного) права. Лише останніми роками почали з’являтися фундаментальні роботи монографічного характеру з питань порівняльного місцевого самоврядування.

      Можливо протягом останніх років вийшло в світ не дуже багато ґрунтовних наукових праць – монографій, дисертацій, наукових статей, – у яких комплексно розкривалися би проблеми гарантування прав місцевого самоврядування або окремі аспекти цієї складної та багатогранної теми, що, безумовно, складає теоретико-методологічну основу дослідження концептуальних проблем становлення місцевого самоврядування в Україні взагалі. Але такі дослідження проводилися. Так, окремим аспектам проблеми гарантування місцевого самоврядування в Україні приділяли увагу М. О. Баймуратов, Ю. Ю. Бальций, О. В. Батанов, В. І. Борденюк, Т. М. Буряк, І. П. Бутко, М. П. Воронов, В. А. Григор’єв, Р. К. Давидов, Ю. В. Делія, І. В. Дробуш, В. М. Кампо, О. О. Карлов, А. А. Коваленко, М. І. Корнієнко, В. В. Кравченко, П. М. Любченко, М. П. Орзіх, Б. А. Пережняк, В. Ф. Погорілко, О. В. Прієшкіна, М. О. Пухтинський, М. О. Теплюк, О. Ф. Фрицький, Г. В. Чапала, В. М. Шаповал, І. С. Щебетун та інші вчені [36; 38; 39; 46; 47; 104; 105; 106; 136; 137; 170; 182; 204; 228; 229]. якими принаймні останніми роками активно досліджувалися проблеми правового регулювання місцевого самоврядування в Україні та його гарантування в сучасних умовах.

      Традиційно у вітчизняній навчальній літературі гарантії місцевого самоврядування розглядаються в рамках курсу Конституційне право України, яким присвячені окремі параграфи, а саме у підручниках таких авторів як В. Погорілка та В. Федоренка [260], Ю. Шемшученка [163], В. Колісника та Ю. Брабаша [164], О. Фрицького [362], О. Совгирі та Н. Шукліної [327], Л. Гарчевої та А. Ярмиша [83] та ін.

      Отже, наукові здобутки зазначених та інших мислителів, а також їх концептуально-теоретичний та критичний аналіз, значною мірою складають джерелознавчий масив даного дослідження.

      Нормативну базу дослідження складає перелік нормативно-правових актів національного та міжнародного законодавства, а саме Закони України: «Про асоціації органів місцевого самоврядування» від 16 квітня 2009 року [269]; «Про вибори депутатів Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10 липня 2010 р. [270]; «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року [288]; «Про місцеві державні адміністрації» від 09 квітня 1999 р. [289]; «Про національну програму інформатизації» від 4 лютого 1998 р. [292]; «Про громадські об’єднання» від 22 березня 2012 р. [275]; «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 р. [293]; «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 р. [298]; «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 р. [299], а також Європейська Хартія місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 р.[117] та Конституції зарубіжних країн [158; 159].

      Проте, вважаємо, що на сьогоднішній нормативна база гарантування прав місцевого самоврядування потребує ґрунтовного реформування і відповідної гармонізації із європейськими стандартами, а це можливо зробити тільки за наявності комплексного дослідження системи гарантій прав місцевого самоврядування в Україні із визначенням концептуальних основ поняття вказаної правової категорії, визначенням критеріїв класифікації та аналізом видової диференціації, подібних же наукових досліджень в сучасні юридичній науці майже не існує, проте деякі праці науковців, які тим чи іншим чином торкались цієї проблематики як в Україні, так і в зарубіжних країнах заслуговують на окрему увагу.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/15273.html " target="_blank">Ссылке