Оптимальні стратегії фінансової діяльності туристичних підприємств з врахуванням впливів зовнішніх чинників

     

      У відповідності до запропонованого в попередньому розділі механізму формування стратегій фінансової діяльності туристичних підприємств одним з блоків є визначення оптимальних режимів фінансового середовища туристичного підприємства з врахуванням впливів зовнішніх чинників.

      Одним із таких зовнішніх чинників, що стримує розвиток туристичної сфери, є недосконалість податкової системи, її негативні характеристики, такі як високий податковий тягар і нестабільність. Багато туристичних підприємств не встигають адаптуватися до нововведень в податковій сфері, а державні органи відчути їх наслідки через зміни в розмірі сплачуваних податків, до чого слід додати складність системи оподаткування.

      Для підвищення конкурентоспроможності української туристичної діяльності й розвитку інфраструктури туризму необхідно комплексно підійти до удосконалення її економічного механізму. У цьому плані варто створити сприятливі умови, щоб скасувати податок на прибуток як для інвесторів, які спрямовують грошові потоки в будівництво нових готелів, так і для туроператорів і турагентів. Скасування податку на прибуток для перших не дасть очікуваного економічного ефекту без зменшення податку на додану вартість для фірм, які надають туристичні послуги. В Україні останні оподатковуються за загальноприйнятими нормами. Проте практика оподаткування туристичної діяльності в країнах Європейського Союзу характеризується пільговістю по відношенню до готельних послуг [129]. Ставка податку на додану вартість може встановлюватися на рівні не менше 5%. У Польщі і Німеччині вона становить 7%, у більшості європейських туристичних країн – 10%. Європейська туристична комісія, до складу якої входить й Україна, запровадила подібну податкову політику і для діяльності ресторанів [102].

      Неоднозначно трактується стаття 207 «Порядок оподаткування туроператорської та турагентської діяльності» Податкового кодексу України. Цією статтею встановлюються особливості оподаткування туристичного продукту (туристичної послуги), що надаються туристичним оператором та туристичним агентом відповідно до законодавства. Туристичний продукт як комплекс туристичних послуг з метою оподаткування розглядається як єдина послуга. Такий підхід вносить суб’єктивні елементи в оподаткування туристичної діяльності. На нашу думку, в Податковому кодексі варто диференціювати туристичну діяльність за її функціональними ознаками.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16932.html " target="_blank">Ссылке