Принципи застосування адміністративно-господарських санкцій
З точки зору теорії права, норми інституту адміністративної відповідальності формуються із включенням наступних структурних елементів – гіпотези, диспозиції та санкції, якими, відповідно: а) визначаються передумови розробки норм законодавства та формулюються умови реалізації правових норм; б) узаконюються певні моделі суспільних відносин, визначаються права та обов’язки їх учасників; в) встановлюються правові наслідки порушення правових норм.
Структура правової норми містить у собі наступні складові:
1) характер норми (дозвільна – заборонна – зобов’язальна);
2) зміст норми (модель регульованих відносин);
3) умови, за яких можлива реалізація норми;
4) суб’єкт (законодавець – орган контролю – компетентний орган – суб’єкт суспільних відносин);
5) об’єкт (суспільно-економічні відносини тощо);
6) обставини, за яких реалізовується норма.
В цілому, правова норма розробляється у відповідності із задачами та формами реалізації державної політики, які формують ідеологічну основу державного управління та визначають засади правового регулювання. У юридичній науці під такими засадами розуміються правові принципи – якісні характеристики, через які визначаються сутність та соціальна роль правового інституту. За словами Тихомирова Ю. А. ,,… принципи права – це свого роду ціннісні орієнтири для правотворчості й правозастосування …, вони закріплюються в законі, іншому акті та набувають суворого нормативно-орієнтувального й системотворчого змісту для всіх норм того або іншого акта, інституту й підгалузі” [138, с. 112].
Тут варто наголосити увагу на тому, що принципи права за сутністю не є ні штучною категорію, в якій знайшли вираження прагнення науковців до узагальнення, ні наслідком суб’єктивних оцінок законодавця, практиків тощо. Навпаки – у цьому контексті має відбуватися дослідження правових принципів як поняття невід’ємно пов’язаного із правом загалом, із їх виділенням, формулюванням, систематизацією, визначенням ролі, змісту та значення в системі правового регулювання.
В нашому випадку, призначення інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб полягає у створенні правових механізмів державного впливу на діяльність суб’єктів господарювання з метою уникнення у суспільному житті небажаних економічних та соціальних явищ, які виявляються внаслідок порушення ними законодавства.
Розглядаючи поняття адміністративної відповідальності юридичних осіб в цілому, доречно вести мову про правові принципи, на базі яких розробляються гіпотеза та диспозиція норм у зв’язку із наступним. Відповідно до соціально-економічного та політичного курсу, державою здійснюється організуючий вплив на перебіг суспільних відносин. Так, у правових нормах відбувається їх закріплення та впорядкування, закладаються основи для подальшого розвитку, закріплюються положення про охорону суспільних відносин від протиправних посягань.
Реалізація правової норми відбувається у декількох формах. Серед них виділимо: дотримання та виконання (як реалізація механізму позитивної відповідальності), використання (реалізація суб’єктами власних прав та свобод), застосування (як реалізація механізмів негативної відповідальності, заохочення суб’єкта, тощо). В залежності від виду суспільних відносин, у законодавчій діяльності визначальними можуть бути так звані загальносоціальні, спеціально-юридичні принципи, тощо. Із даної точки зору, правозастосування виявляється у дотриманні та виконанні, а також використанні правових норм.
Поряд із цим відбувається застосування правових норм, пов’язане із реалізацією механізму державного примусу – застосування правових норм органом державної влади, уповноваженим здійснювати контроль та регулювання. У такому випадку правозастосування полягає у реалізації диспозиції, або ж санкції закону, та безпосередньо стосується організаційно-розпорядчої та правоохоронної діяльності визначених законом органів державної влади.
Тому, з метою більш глибокого дослідження принципів адміністративної відповідальності, приділимо увагу, з одного боку, принципам встановлення адміністративної відповідальності, а з іншого – принципам застосування адміністративної відповідальності.
Суть принципу рівності перед законом полягає у забезпеченні рівноправ’я суб’єктів суспільних відносин на етапах розробки, впровадження та реалізації законодавства, що регулює ці відносини. Присутність принципу рівності перед законом характерна законодавствам демократично орієнтованих держав.
