Поняття та сутність економічної безпеки України в адміністративно-правовому аспекті

          Підвищення ефективності наукових досліджень передбачає розробку не лише прикладних тем, але й передусім загальнотеоретичного підґрунтя науки, а до них відносять, насамперед, поняття та визначення. Слід враховувати також, що юридична термінологія та визначення при однозначному їх застосуванні та тлумаченні є важливим фактором удосконалення законодавства. Держава дуже часто стикається з майже повним науковим вакуумом у наукових розробках стосовно суспільно важливих питань [123, с.142]. Вивчення, дослідження справжньо наукових юридичних понять у їх точному юридичному змісті, а також їхнє точне наукове визначення – абсолютно необхідні, бо без цього не може розвиватись юридична наука, не може правильно застосовуватись діюче право.          Будь-якій суверенній державі властивим є зв’язок з усіма рівнями загроз національній безпеці: міжнародними, регіональними, державними, а також з усіма їх проявами — політичними, економічними, соціальними, воєнними, екологічними та іншими. Україна як одна з найбільших держав Європи (з територією у 603,7 тис. кв. км та населенням у 46,012 млн. чол. [55, с. 89] не є винятком, тим більше, що вона існує у взаємозалежному та взаємодоповнюючому світі, де все яскравіше проявляється домінанта міжнародного співробітництва, інтеграції господарської діяльності, економічної та соціальної політики. Тому проблема забезпечення економічної безпеки України, а особливо в контексті необхідності подальшого розвитку системи національної, набула на сьогодні кардинального значення.           Для того, щоб визначити поняття та місце економічної безпеки у структурі національної безпеки, доцільно попередньо дослідити деякі поняття: “небезпека”, “безпека”, “національна безпека”.          Так, поняття небезпеки в доктринальних джерелах наводиться декілька його тлумачень, зокрема найбільш характерними є: процес дестабілізації управління загрозами і небезпеками, за якого унеможливлюється створення сприятливих умов для прогресивного розвитку національних інтересів, джерел добробуту народу державними і недержавними інституціями, а також ефективне функціонування самої системи національної безпеки; діяльність спрямована на реалізацію загроз, що здатна спричиняти дестабілізацію системо утворюючих елементів, які самі по собі загрожують функціонуванню та розвитку суб’єкта безпеки в момент їх спричинення або при звичайному своєму протіканні закінчуються або можуть закінчитися його колапсом і відповідної системи безпеки; реальні явища, події і процеси, здатні нанести шкоду людині, соціальній групі, народу, суспільству, державі, планеті або навіть знищити їх, нанести шкоду їх благополуччю, зруйнувати матеріальні, духовні або природні цінності, викликати деградацію, закрити шляхи до розвитку [115, с. 228-229]. Серед наукових підходів окремими науковцями під небезпекою розуміється “об’єктивно існуюча можливість негативного впливу на соціальний організм, внаслідок якого може бути завдано йому суттєвої шкоди, що призведе до втрати здатності відтворювати свою соціально-економічну тотожність, надати своєму розвитку небажану динаміку або параметри (характер, темпи, форми і таке інше)” [29]. Близьку дефініцію за значенням, але розширену за змістом дають українські дослідники: “небезпека — об’єктивно існуюча і цілком реальна можливість негативної дії на об’єкт, зокрема соціальний організм, в результаті чого розвитку об’єкта надається небажана динаміка або він набуває небажаних параметрів (характеристики, темпи, напрями, форми, розвитку і таке інше) [141, с. 11].          

Вся работа доступна по Ссылке