Поняття і суттєві ознаки дипломатичної служби
Модернізація суспільних відносин в Україні супроводжується очевидним посиленням значимості чіткого функціонування державної влади, оскільки вона має бути ефективною, активно розвивати економіку й неухильно захищати національні інтереси.
Пізнання як держави загалом, так і її основних суттєвих рис, зокрема, – надзвичайно складний процес, який залежить від постійної зміни економічних, соціальних, класових, духовних, релігійних, національних та інших чинників, що визначають її сутність і зміст. Поняття про неї нерідко ґрунтувалося на ідеальному уявлені: замість того щоб визначити, що таке «держава», часто ведуть мову про те, якою вона повинна бути на даному етапі суспільного розвитку або в майбутньому. Сьогодні ж необхідно більш об’єктивно підходити до оцінки соціального призначення держави та її ролі в суспільстві. Ми повністю погоджуємося з Ю. О. Тихомировим, на думку якого складність і багатогранність держави як явища й поняття, з одного боку, суб’єктивність її сприйняття різними вченими-правознавцями – з другого, об’єктивно зумовлюють можливість її багатовимірного розуміння й не менш різноманітного тлумачення [1, c. 30].
С. С. Алексєєв сутність сучасної держави вбачає в забезпеченні за допомогою апарату політичної влади цілісності соціуму та його належного функціонування в епоху цивілізації, тобто в обстановці, коли суспільство існує як суверенний, самостійний організм, коли в ньому утверджується демократія – народовладдя, економічна свобода, свобода особи [2, с. 10]. Однак держава повністю не зливається із суспільством, не розчиняється в ньому, а виступає організацією, певним чином відокремленою, інституалізованою, яка має власні закономірності становлення, функціонування й розвитку, свої особливі потреби й інтереси. М. М. Коркунов ще в 1899 р. писав, що серед різноманітних форм людського спілкування першочергове значення має бути за державою. Хоча поряд з нею існує чимало й інших форм суспільного єднання людей, держава все ж тією чи іншою мірою поширює свій вплив на всі складники суспільного життя. Історія людства – це головним чином історія державної діяльності [3, c. 235].
Нам імпонує позиція О. О. Джураєвої, яка стверджує, що держава є організацією суспільства, але організацією особливою, яка характеризується тим, що вона є:
а) всеохоплюючою – об'єднує в єдине ціле всіх членів соціуму, відображує й забезпечує його загальні інтереси й потреби;
б) територіальною – об'єднує членів суспільства (громадян) за територіальним принципом, а її територія – матеріальна база держави;
в) єдиною – об'єднує все суспільство як ціле, тоді як усі інші соціальні організації (політичні партії, професійні спілки тощо) охоплюють лише окремі верстви населення;
г) офіційною – репрезентує соціум, виступає від його імені й визнана такою іншими державами;
д) універсальною – об'єднує членів суспільства для вирішення питань, що стосуються різних сфер їх життя;
е) верховною – є вищим за значенням і силою об'єднанням суспільства, а всі інші соціальні організації підпорядковані їй;
є) централізованою – внутрішня структура держави здійснюється за ієрархією, тобто підпорядкованістю нижчих організаційних структур (місцевих органів державної влади й управління, державних підприємств та установ) вищим і, врешті-решт, – загальнодержавним (парламенту, президенту, міністерствам) [4, с. 13, 14].
Має рацію М. І. Байтін, який наголошує, що наукове пізнання держави будь-якого історичного типу обов’язково передбачає розгляд її функцій, що становлять собою важливі якісні характеристики й орієнтири не тільки, власне, держави як особливої організації публічної влади, а й суспільства загалом [5, с. 76]. Державні функції відіграють важливу роль у виконанні нею своєї історичної місії, тому що без впливу на ті чи інші суспільні відносини держава не в змозі вирішити завдання, що стоять перед нею, й досягти намічених цілей. У функціях реалізується державна воля, її влада й діяльність. Однак вони є категоріями не постійними, а такими, що безперервно трансформуються. Деякі з них зникають взагалі, інші істотно змінюють обсяг і зміст, отже, і значимість. Різноманітна діяльність держави в сучасному світі зумовлює виконання нею нових функцій, зовсім не властивих для минулих історичних епох.
Загальновідомо, що визначення функцій держави мають свої особливості й відмінності в окремих деталях, але всі вони співпадають у головному – в розумінні державних функцій як основних напрямків у змісті її діяльності. Конкретна ж функція держави становить собою єдність змісту, форм і методів здійснення державної влади в певній царині діяльності держави, характеризується певною самостійністю, однорідністю, повторюваністю.
Хоча функції держави перебувають у безпосередній залежності від її соціального призначення, вони безперечно, не співпадають. Соціальне призначення держави полягає передусім у її історичній місії, що робить працю державних органів цілеспрямованою, надає їм загальної спрямованості. Отже, в межах історично окресленого соціального змісту функції конкретизуються сутністю держави.
Вся работа доступна по Ссылке
