Правове регулювання трудових відносин дипломатичних працівників у зарубіжних країнах

          Глибокі демократичні перетворення, що відбуваються в Україні, вимагають перебудови і значного підвищення на цій підставі рівня ефективності і якості діяльності дипломатичної служби. Успішне виконання цих завдань неможливе без урахування кращих зразків зарубіжного досвіду. За словами Р. Бланпена, «використання зарубіжних моделей дозволяє отримати панорамний вид різноманітних шляхів, якими вирішуються однакові проблеми, побачити, як власна правова система співвідноситься із цими моделями, й виявити наявні відмінності, схожість, тенденції розвитку» [52, с. 13].          Важливу роль у сфері правового регулювання трудових відносин дипломатичних працівників різних держав відіграє порівняльне дослідження останніх. Ураховуючи спільне історичне й культурне минуле, звернімося до досвіду країн близького зарубіжжя.          В Азербайджанській Республіці правові засади організації дипломатичної служби як виду служби державної, а також правове положення державних службовців, які знаходяться на дипломатичній службі, закріплюються Законом «Про дипломатичну службу» 2001 р. [53].          На дипломатичні посади призначаються громадяни Азербайджанської Республіки з вищою освітою, які володіють іноземною мовою. Співробітникам дипломатичної служби з урахуванням посади і кваліфікації присвоюються дипломатичні ранги. Правила призначення на посади і звільнення з них, а також вимоги, що пред'являються до осіб, які обіймають ці посади, встановлюються Конституцією 1995 г. [54], законами й іншими нормативно-правовими актами Азербайджанської Республіки, а також міжнародними договорами цієї країни.          Посадові переміщення працівників дипломатичної служби здійснюються у зв'язку зі службовою необхідністю з урахуванням принципів кваліфікаційної й професійної підготовки та ротації. Співробітники в рамках ротації й з урахуванням їх професійної підготовки та кваліфікації можуть призначатися на роботу в дипломатичне представництво, консульство Азербайджанської Республіки або здійснювати діяльність у відповідному органі виконавчої влади. Строк безперервної роботи особи, призначеної главою дипломатичного представництва, у відповідній державі або міжнародній організації складає, як правило, 5 років. Строк безперервної роботи інших працівників у відповідних дипломатичних представництвах або консульствах не повинен перевищувати 3-х років. Відмова співробітника дипломатичної служби від направлення на роботу в дипломатичне представництво або консульство без поважних причин вважається дисциплінарним порушенням і є підставою для застосування дисциплінарного стягнення. Співробітники дипломатичної служби не частіше одного разу в 3 роки, проходять службову атестацію у встановленому законодавством порядку.          Працівники дипломатичної служби, які працюють у дипломатичних представництвах і консульствах, можуть достроково відкликатися в разі визнання їх винними у вчиненні діянь, що тягнуть за собою відповідальність згідно із законодавством Азербайджанської Республіки й держави перебування, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Визнання членів сім'ї, які проживають разом зі співробітником дипломатичної служби, винним у вчиненні вищезгаданих діянь, також може служити підставою для його дострокового відкликання. Інші питання трудової діяльності працівників дипломатичної служби вирішуються Трудовим кодексом Азербайджанської Республіки [55], Законом «Про державну службу» [56] й нормативно-правовими актами, прийнятими у їх розвиток.          Правові засади організації й функціонування дипломатичної служби Туркменістану встановлює Закон «Про дипломатичну службу» 2000 р. [57]. До складу кадрів дипломатичної служби він включає осіб, які обіймають штатні дипломатичні посади, – дипломатичні співробітники. Цим особам присвоюються дипломатичні ранги в порядку, визначеному Законом Туркменістану «Про дипломатичні ранги» 1995 р. [58].           На дипломатичні посади призначаються громадяни Туркменістану, які мають вищу освіту, володіють іноземною мовою, а також кваліфікацією і спеціальними знаннями, необхідними для роботи на дипломатичній службі. Призначення відбувається на контрактній основі. Перелік дипломатичних посад, призначення на які здійснюється на контрактній основі, а також умови й порядок проходження дипломатичної служби на цій основі визначаються Положенням про контрактну форму проходження дипломатичної служби, затверджуваним Міністром закордонних справ Туркменістану.          Значна увага приділяється кадровому резерву для зайняття дипломатичних посад. Він формується Міністерством закордонних справ, а до його складу включаються: співробітники найвищих органів державної влади Туркменістану, які обіймають посади, пов'язані з виконанням завдань і функцій дипломатичної служби; працівники дипломатичної служби, направлені Міністерством закордонних справ на роботу в міжнародні організації або на навчання у вищі навчальні заклади, аспірантуру, докторантуру; співробітники дипломатичної служби, переведені на роботу в інші державні органи, установи й організації, а також у наукові й вищі навчальні заклади; особи, які стажуються в установленому порядку в органах дипломатичної служби й рекомендовані для проходження дипломатичної служби; інші особи в порядку, визначеному законодавством.          

Вся работа доступна по Ссылке