Педагогічні можливості змісту навчання у формуванні культури педагогічної взаємодії

          Зміст навчання у вищий школі є педагогічно обґрунтованою, логічно впорядкованою і зафіксованою в навчальних програмах науковою і технічною інформацією про навчальний матеріал, яка має професійну спрямованість і визначає змістові аспекти навчальної діяльності студентів при здобутті освіти відповідного рівня і профілю.           Краєвський В. визначає зміст навчання як педагогічну модель соціального замовлення стосовно освіти та виділяє рівні його формування: а) рівень загального теоретичного уявлення, який передбачає визначення складу, структури і функцій певного суспільного досвіду для передачі молодому поколінню; б) рівень навчальної дисципліни, на якому визначаються склад і структура змісту кожної дисципліни, відповідно до загальних теоретичних уявлень; в) рівень навчального матеріалу, де формуються конкретні такі складові змісту навчання як знання, уміння та навички, які відображаються у підручниках, навчальних посібниках з певної навчальної дисципліни; г) рівень педагогічної діяльності, який передбачає розробку способів реалізації змісту; д) рівень структури особистості, що характеризується знаннями, уміннями і навичками, якими має оволодіти той, хто навчається [195; 417].           В якості факторів формування змісту навчання називають суспільне виробництво (технології, матеріально-технічна база, професійна діяльність фахівця); розвиток науки і техніки; власне навчальні фактори (педагогічні концепції, мотиви, потреби і цінності учасників навчально-виховного процесу, методи і форми навчання) [252]. Слід враховувати динамічний характер та перспективи розвитку названих чинників [101]. Динамічність змісту навчання зумовлюється сучасною тенденцією до інтеграції наукових знань різних галузей, виникненням міжгалузевих дисциплін, реальним зближенням наук; універсалізацією методів наукових досліджень, мовних засобів, тощо.           Питання формування і вдосконалення змісту навчання відображене в роботах Б.          Гершунського, О. Гуменюка, А. Дьоміна, І. Лернера, М. Махмутова, М. Скаткіна та ін. [101; 107; 114; 230; 287; 318]. Серед пропонованих науковцями напрямів його оптимізації можна виокремити:           – збільшення обсягу навчального змісту;           – вдосконалення методики навчання і контролю його результатів;           – використання сучасних засобів навчання;           – збільшення частки самостійної роботи завдяки проблемній організації занять;           – оптимальне поєднання репродуктивного, продуктивного і творчого типу навчальної діяльності студентів;           – забезпечення гармонійного взаємозв’язку викладання та учіння.           Саме останній напрям безпосередньо стосується формування культури педагогічної взаємодії.           При відборі навчального матеріалу може бути застосований семантичний або емпіричний підхід. В першому випадку зміст навчального матеріалу безпосередньо відображає галузь наукових знань, з якою пов’язана професійна діяльність, а в другому - передбачається визначення знань, вмінь та навичок, яких невистачає молодим фахівцям, випускникам вищих навчальних закладів для успішного здійснення ними професійної діяльностіі [344]. Аналіз праць дидактів засвідчує, що питання формування навчального змісту розглядались дотично дидактичних принципів, використання системи методів, розробки критеріїв його відбору. В сучасних умовах актуальним підходом відбору змісту навчання є діяльнісний підхід, згідно з яким саме професійна діяльність фахівця, його уміння виступають головним орієнтиром форування змісту навчання, [110; 322; 381]. Вся навчальна інформація, комплекси завдань, задач, вправ мають охоплювати всі аспекти майбутньої професійної діяльності. З нашої точки зору, зміст освіти є основою і має вагоме значення для відбору та використання в процесі навчання ефективних методів, форм, сучасних технічних засобів, які сприятимуть успішній педагогічній взаємодії, формуванню її культури. В результаті проведеного теоретичного аналізу ми дійшли висновку, що для побудови педагогічної взаємодії при відборі матеріалу принциповим є дотримання принципів: а) науковості; б) актуальності; в) змістовності; г) оптимального рівня складності; д) структурованості; є) системності; е) гуманізації; ж) професійної спрямованості [12; 44; 48; 88; 111; 114; 122].          

Вся работа доступна по Ссылке