Формування культури педагогічної взаємодії засобами соціально-психологічного тренінгу

          Прийнято вважати, що перші розробки тренінгових форм особистого саморозвитку належать школі Курта Лєвіна (США). Початкове положення при створенні цього психологічного методу полягало в розумінні того, що зміни в установках і поведінці людей відбуваються набагато ефективніше в процесі їх групового, а не індивідуального функціонування. Особистий саморозвиток людини обумовлюється рефлексією того, як його сприймають інші люди. Подальший розвиток метод тренінгу отримав в розробках Карла Роджерса (США) в руслі гуманістичної психології. Тренінг почав активно застосовуватися в процесі професійної підготовки педагогів і представників інших соціально орієнтованих професій.          Модель соціально-психологічного тренінгу, на основі якої розроблений пропонований варіант тренінгу педагогічної взаємодії в творчому освітньому середовищі, створювалася М. Форвергом (Німеччина) в 70-і роки. Тренінг Форверга грунтувався на використанні ролевих ігор для розвитку комунікативних навичок учасників.          У вітчизняній психології під соціально-психологічним тренінгом зазвичай розуміються ті види тренінгу, які спрямовані на розвиток якостей, властивостей, умінь, здібностей і установок людини, що виявляються в процесі спілкування. Основна мета соціально-психологічного тренінгу – це підвищення компетентності в спілкуванні. У тренінгах вирішуються завдання, пов'язані з набуттям учасниками відповідних знань, формуванням умінь і навиків, розвитком перцептивних здібностей людини, корекцією установок і відносин, що визначають соціальну поведінку людини.          Для проведення тренінгу педагогічної взаємодії, заснованої на методології соціально-психологічного тренінгу, необхідна організація тренінгового середовища, як освітнього середовища творчого типу модальності. Відповідно, до всіх компонентів такого середовища (соціальному, просторово-наочному і психодидактичному) висуваються специфічні вимоги. Учасники тренінгу          Тренінг може проводитися в групах викладачів з 8-12 чоловік. Кількість учасників обмежується через необхідність підтримки постійного зворотного зв'язку між учасниками, а також з ведучим.           Система тренінгу принципово побудована таким чином, що від учасників не вимагається спеціальних знань. Хоча, безумовно, початковий рівень комунікативної і психолого-педагогічної компетентності учасників певною мірою впливає на вибір тренером стратегії і тактики роботи з конкретною групою.          Мета і завдання тренінгу          Дана модель тренінгу орієнтована переважно на корекцію професійних установок викладачів у сфері педагогічної взаємодії. Метою тренінгу педагогічної взаємодії є професійна підготовка викладачів до недирективної міжособистісної взаємодії зі студентами, що має характер допомоги і підтримки.          Даний тренінг спрямований на вирішення таких основних завдань:           – зміцнення особистої і професійної самооцінки учасників          – усвідомлення ними своїх особистих особливостей і творчих можливостей;          – розвиток уявлень про освітній процес як про суб’єкт-суб’єктну взаємодію;          – корекція і розвиток педагогічних установок учасників,           – формування партнерського стилю педагогічної взаємодії.          Компетентність ведучого          Ведучий повинен володіти не тільки психологічними і педагогічними знаннями, але і бути підготовленим в галузі практичної психології, мати досвід ведення груп соціально-психологічного тренінгу.          За своїм змістом соціально-психологічний тренінг – це особлива форма освітнього процесу, що протікає в специфічному освітньому середовищі. Тому проведення тренінгу – завдання педагогічне.           Традиційно підготовка ведучих складається з ряду обов'язкових етапів:          – проходження декількох тренінгів в якості учасника;          – теоретична і методична підготовка;          – практика ведення тренінгу як котренера (другого ведучого);          – супервізорска практика (самостійне проведення тренінгу під наглядом досвідченіших колег).          Взаємодія суб'єктів освітнього процесу в тренінговому середовищі          Всі учасники групи і ведучий (ведучі) є суб'єктами тренінгового освітнього процесу. Важливим завданням є формування з першого ж заняття специфічної спільноти з характеристиками колективу, команди, сім'ї. Саме ця спільнота стає інструментом особистісного розвитку кожного учасника.          Формуванню і саморозвитку цієї спільноти постійна приділяється увага ведучого. Така спільність створює середовище ненапруги і емоційного комфорту, відчуття безпеки, довіри, відвертості. Це стимулює виникнення і розвиток відносин співпраці між всіма суб'єктами освітнього процесу, дозволяє учасникам експериментувати над своєю поведінкою не соромлячись помилок, актуалізує, таким чином, саморозвиток кожного учасника. Територія тренінгу          Принципово важливо, щоб тренінг проходив не за місцем роботи. Не ведучий приходить на «територію групи», а учасники самі приходять до тренера, на «його територію». Ця «деталь» істотно підвищує мотивацію учасників.          Приміщення для занять повинне бути автономним, достатньо просторим, добре освітленим. Краще, якщо воно буде розташовано дещо в стороні від «основних магістралей» даної будівлі, щоб було менше стороннього шуму і прояву цікавості. У цьому приміщенні необхідно мати зручні стільці (але не крісла!) для учасників і ведучого, і ще два вільні стільці для використання їх в окремих вправах. Крім того знадобляться індивідуальні робочі столи для учасників і легка пересувна дошка, відро для сміття, настінний годинник, а також дві тумбочки для зберігання методичних роздаткових матеріалів і продуктів (кава, печиво). Якщо дане приміщення спеціально призначене для тренінгових занять, то таке приміщення доцільно обладнати мультимедійною системою, а також відеокамерою. Окремий стенд корисно присвятити матеріалам по тренінгу: фотографії епізодів тренінгу, відгуки учасників, короткі відомості про ведучих і так далі. У «постійному» приміщенні буде доречною буде виставка-бібліотека літератури з питань педагогіки і практичної психології.          

Вся работа доступна по Ссылке