Теоретичні підходи до визначення сутності інформаційних потоків

          Існує чимало публікацій і досліджень у різноманітних галузях науки, в яких розкривається сутність поняття інформації, інформаційної економіки, інформаційних систем та технологій, інформаційного суспільства. Незважаючи на значний обсяг наробіток вітчизняних і зарубіжних фахівців, теоретична база для формування концептуальних основ функціонування інформаційних потоків в економіці має на сьогодні все ще недостатній ступінь розробленості. Не існує єдиного механізму управління інформаційними потоками та не розкрито умов їх впливу на безпеку національної економіки.           Термін інформація відноситься до найбільш вживаних у сучасній науковій літературі. У широкому сенсі під нею розуміють відомості, що сприймаються людиною й (або) спеціальними пристроями як віддзеркалення фактів матеріального або духовного світу в процесі комунікації. Під економічною інформацією зазвичай розуміють ту її частину, яка орієнтована на господарську діяльність суб'єктів і на обслуговування виробничих процесів, продаж, обмін, розподіл і застосування матеріальних продуктів і послуг, а також яка представлена в спеціалізованих засобах масової інформації (газети, журнали, радіо, телебачення) [93, с.11]. Процеси широкого розповсюдження й впровадження інформації в різні сфери життєдіяльності суспільства, за допомогою яких відбуваються суттєві зміни його розвитку, призвели до виникнення складної системи взаємовідносин, які знаходять вираз у системі категорій і наукових понять.           В економічній літературі часто зустрічається поняття інформаційні потоки, інформаційні системи, інформаційні технології та інші похідні від слова інформація. Слід наголосити, що інформаційні потоки в сучасному світі мають дуже швидкий темп розвитку, який часом дуже важко контролювати. Для економістів особливу цінність має розуміння руху інформації в економіці та особливостей її функціонування. Міжнародний обмін інформацією, розширення міжнародних контактів на урядовому та неурядовому рівнях є дуже важливими серед інших аспектів. Велику роль грає обмін ідеями, знанням, досягненнями між країнами.           Використання інформаційних потоків характеризується їх високою швидкістю впровадження в усі сектори – в промисловість, сферу послуг, державне управління, освіту та інші. Вони також мають вплив на повсякденне життя людей. Тому уявляється важливим проаналізувати теоретичні засади її створення та розповсюдження. Таким чином, існують серйозні передумови для визначення особливостей існування та дії інформаційних потоків у економічній структурі суспільства.          Перш за все потрібно дати визначення терміну інформаційні потоки. У самому загальному вигляді це сукупність мінімально необхідної інформації для функціонування будь-якого суб’єкту господарсько-економічної діяльності.           Із інформаційними потоками також пов’язано систему, призначену для зберігання, обробки, пошуку, поширення, передачі та надання інформації.          Управління можна розглядати як інформаційний процес. Будь-якого типу впорядкованість виникає в результаті впливу навколишнього середовища на систему. Остання,          пристосовуючись до умов, які постійно змінюються, накопичує корисну для себе інформацію, підвищує рівень організації. По суті, вся структурна інформація міститься в системі, вводиться зовнішнім середовищем, і зміна системи обумовлюється в основному тривалим впливом її чинників.          Під інформацією розуміються відомості про навколишній світ, які мають форму символів, як доступних, зрозумілих людині, так і таких, що вимагають аналізу, осмислення, розшифровки. Інформація є відображенням у свідомості людини навколишнього світу, який зафіксовано у певний спосіб, і тому має властивість відтворюваності, що використовується як засіб комунікації людей, пізнання та усвідомлення світу, накопичення й збереження знань [168]. Задля розуміння функціонування інформаційних потоків в системі національної економіки – на макрорівні - уявляється доцільним розглянути принципи їх організації на мікрорівні – на підприємстві.          В управлінській діяльності інформація являє собою сукупність відомостей про стан керуючої та керованої підсистем, а також навколишнього середовища. Однак у практиці управління організацією інформація розуміється спрощено, як: сукупність відомостей про стан керуючої, керованої систем і зовнішнього оточення їх функціонування; нові відомості про стан цих об'єктів управління; відомості, які знижують рівень невизначеності й ризику щодо майбутнього та інші.           У сучасних умовах господарювання та управління економікою набуло важливості інформаційне забезпечення, яке полягає в зборі та переробці інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. При цьому особливе значення має забезпечення оперативності та достовірності відомостей. За допомогою інформації циклічно повторюються стадії процесу управління - отримання, переробки відомостей про стан керованого об'єкта і передачі йому керуючих команд. Отже, за допомогою інформації реалізується зв'язок між суб'єктом і об'єктом, між керуючою і керованою частинами загальної системи управління.           Система управління має властивість, яка полягає в тому, що всі елементи підсистем реагують на внутрішню та зовнішню інформацію, яка реалізовується на основі зворотного зв'язку. Ця властивість визначає природу й принципи побудови та функціонування систем управління та оцінки ступеня забезпечення процесів зв'язку та прийняття рішень. Інформаційні потоки характеризуються кількістю інформації, яка знаходиться в системі й оброблювана в одиницю часу. Дані можуть оброблятися і переміщатися:           поточно в міру виникнення;          з регулярною періодичністю, коли інформація накопичується, після чого обробляється й переміщається через заздалегідь встановлені інтервали часу;          нерегулярно, в міру виникнення окремих інформаційних сукупностей.           Аналіз потоків інформації починається зазвичай із дослідження, яке може проводитись двома методами:           шляхом обстеження потоків, існуючих у функціонуванні економіки країни, і з'ясування кола завдань, які вирішуються підрозділами апарату управління та виконавцями;          шляхом визначення завдань підрозділів апарату управління, аналізу інформації, яка необхідна для вирішення цих завдань і зіставлення її з потоками документації, що склалися в процесі діяльності апарату управління.           Обстеження потоків інформації завершується розрахунком обсягів необхідної інформації, яка регламентує її рух, складанням схем потоків, проектуванням форм застосовуваної документації. Для раціоналізації побудови потоків інформації доцільно використовувати ряд показників:           прямоточність руху інформації: характеризує правильність її циркуляції, виявляє невиправданий зворотний рух носіїв інформації;          ритмічність інформаційних потоків: просування відповідно до графіка дозволяє виявити своєчасність підготовки і передачі необхідних відомостей населенню;          спеціалізація потоків інформації. Відбувається в декількох розрізах: потік інформації для обліку та звітності, для видачі вищестоящим органам і структурам, для розробки заходів впливу; потік інформації за рішеннями окремих видів (функціональні) і рівнів (об'єкти) питань; щільність (інтенсивність) інформаційних потоків: оцінка кількості носіїв, через які проходить інформація та їх насиченості;          паралельність руху інформаційних потоків, їх цілеспрямованість, можливості їх розгалуження та злиття. Підвищення ступеню паралельності означає одночасне поглиблення спеціалізації інформаційних потоків.           Еталоном оцінки руху інформаційних потоків є їх відповідність зв'язкам у керованому об'єкті й керуючої системі, які виникають у матеріальних процесах, у процесах розподілу праці, в управлінні та при виборі форм взаємозв'язку керуючої системи із керуючим об'єктом. На сучасному етапі управління будь-яким економічним об’єктом не уявляється без урахування інформаційних потоків. В загальному виді під управлінням розуміється елемент, функція організованих систем різної природи (біологічних, соціальних, технічних), яка забезпечує збереження їх певної структури, підтримання режиму діяльності, реалізацію їх програм і цілей. Управлінська процедура - система послідовних приписів про виконання в певному порядку організаційних, інформаційних та інших операцій, які призводять до вирішення завдань, що стоять перед системою управління.           Розглядаючи шляхи становлення і розвитку управлінських технологій, зазначимо, що базою управління є інформаційні технології, тому їх історичні етапи тісно пов'язані. Довгий час основними інструментами підготовки інформації для прийняття рішень була пам'ять людини, а пристроями введення виступали тільки мова та слух.           Перша й друга інформаційні революції відбулися після винаходу писемності та друкарства, що створило принципово нові технології накопичення та розповсюдження інформації. Із появою паперу, модернізації піддавалися лише процеси зберігання інформації, а процеси її обробки традиційно покладалися на мозок людини. Ситуація суттєво змінилась із винаходом ЕОМ (третя інформаційна революція). Спочатку ЕОМ використовувалися для проведення окремих розрахунків, а потім для автоматизації окремих інформаційних процесів [168]. До перших таких систем відносяться адміністративні системи обробки даних, які використовувались для автоматизації банківських операцій, резервування авіаквитків тощо. Вирішальним було те, що всі вони побудовані на застосуванні автоматизованих інформаційних банків, в яких постійно накопичувалась та оновлювалась інформація в реальному масштабі часу. Таким чином, інформаційні банки являють собою динамічну інформаційну модель, що описує діяльність конкретного підприємства. Створення й підтримка інформаційних банків, які постійно оновлюються, - перший крок до впровадження безпаперових інформаційних технологій. Далі розвиток інформаційних технологій іде шляхом об'єднання ЕОМ в обчислювальні мережі з метою обміну інформацією. Необхідність такого шляху пояснюється значним науково-технічним прогресом, який суттєво ускладнює процеси управління як економікою країни, так і окремим підприємством і робить неможливим застосування традиційних методів управління, заснованих, як правило, на паперових технологіях. Впровадження безпаперової технології звільняє людей від рутинної обробки інформації, залишаючи за ними такі творчі процеси, як прийняття рішень.          Подальше дослідження потребує детального визначення поняття «інформаційні потоки». Так, інформаційні потоки розглядаються як способи передачі інформації, які забезпечують існування соціальної системи (підприємства, установи), всередині якої вони рухаються; це процеси передачі інформації для забезпечення взаємозв'язку всіх ланок соціальної системи [118].          

Вся работа доступна по Ссылке