Принципи кореляції руху інформаційних потоків і безпеки національної економіки
У продовження дослідження теоретичних аспектів впливу інформаційних потоків на безпеку національної економіки, варто визначити економічну роль інформаційних потокiв у рамках їх макроекономічного прояву. Оскільки в якості базових ресурсів інформаційної економіки виступають інформація й знання, становлення інформаційної економіки обумовлено «появою й розвитком не стільки нових галузей, скільки, властиво, економічних процесів» [104,с.6]. Макроекономічний аналіз інформаційних потокiв уявляється доцільним розпочати із встановлення розходжень понять «розвиток», «зріст» i «відтворення».
Розвиток являє собою рух, перехід від одного стану до іншого, від старого до нового. Якісна зміна пов'язана із перетворенням внутрішньої структури об'єкта, представленого як сукупність пов'язаних між собою елементів, відносин i залежностей. Процес розвитку, як механізм в цілому, є ряд історичних станів об'єкта в їх взаємозв'язках та переходах [24, с.62]. Він припускає появу нового, яке засновано не на простому, а на розширеному відтворенні з появою кількісно й якісно нових елементів, що надає можливість переходу на більш високий рівень. P. Абдєєв вважає, що розвиток матерії є у визнанні його прогресивної спрямованості й проявляється в нескінченному руху по висхідній спіралі [2]. I. Утpобiн, дотримуючись аналогічної точки зору, пише: «Кожна нова форма руху матерії виникає в деякій оптимальній фазі розвитку попередньої. Поява її приводить до того, що власний розвиток попередньої форми розвивається: вона існує як у рамках вищого, так i в рамках самої себе...» [216, с.12-13].
Відзначимо, що поняття «зріст» i «розвиток» складно ототожнити, тому що між ними існує певне розходження. Зріст являє собою явище, яке виражає кількісну сторону процесу розвитку, i визначає результат процесу розвитку, але не дає повної картини для аналізу структурного й якісного аспектів перетворень. Таким чином, при вивченні процесу розвитку суспільства в економічному аспекті доцільно досліджувати відтворювальні зміни, які зачіпають всі економічні, соціальні й політичні структури суспільства й приводять до їх комплексної трансформації.
На думку С. Дятлова, в основі єдності різноманіття соціально-економічної реальності лежить єдиний субстанціональний принцип буття, який реалізує свою сутність як загальне інформаційне втримування всіх різноманітних явищ даної реальності. Основою цього положення є теза про інформаційну єдність світу [64, с.36].
Виникнення свідомості як властивості високоорганізованої матерії уявляється докорінною якісною зміною в самому процесі розвитку людини й інформаційних процесів, на яку певний вплив вчинили матеріальні фактори: процес виготовлення знарядь праці, сам процес праці, мови як форми з'єднання індивідуальної свідомості в колективну суспільну свідомість.
У ході розвитку соціальної форми руху матерії роль інформаційних процесів i потокiв прогресивно зростає. На думку А. Славнової, «інформація систематизує суспільство людини й здатна виконувати роль регулятора поведінки, оскільки вона відображає властивості навколишнього середовища, проявляється в наявності закономірності й доцільності, організованості й упорядкованості» [197, с.26]. Споконвічно інформація включена в процес взаємодії людини й природи. Поява членороздільної мови поклала початок розвитку господарської діяльності. Згодом поява писемності й друкарства, а пізніше засобів передачі й обробки інформації забезпечила, з одного боку, більшу доступність інформації для суспільства, а з іншого боку – зросла потреба в ній. Формується компонент соціального відбиття, який одержав назву соціальної інформації та уявляє собою аспект відбиття самої соціальної форми руху матерії й усіх інших форм у тій мірі, в якій вони використовуються суспільством i залучені в його життя. Це, у свою чергу, приводить до того, що інформаційні процеси безпосередньо залучені в процес соціально-економічного прогресу. Таким чином, інформація виступає в ролі показника розвитку матерії: чим складніша за своєю структурою й змістом матерія, тим більше вона містить інформації, тим краще розвинені засоби її передачі, сприйняття й обробки. Це дає підстав виділити вплив руху інформаційних потоків на складові безпеки національної економіки через принцип соціалізації економіки.
Вся работа доступна по Ссылке
