Вчинення електронного правочину

          Важливе значення для розуміння сутності електронного правочину має його динаміка, тобто особливості правового режиму відповідного правочину на усіх стадіях його «юридичного життя», від вчинення до виконання, в тому числі і в частині його дефективності та її правових наслідків. Як ми вже зауважували, істотною відмінністю електронного правочину від традиційного є спосіб його вчинення. При цьому не має значення, чи обмін волевиявленнями, вчиненими в електронній формі, відбувається on-line, чи за одночасної присутності сторін правочину, які надсилають волевиявлення через телеінформаційні мережі, наприклад Інтернет, чи, наприклад, вчинення такого правочину відбувається off-line, шляхом обміну інформаційними носіями із записаними текстовими файлами, що містять волевиявлення сторін. Поняття «електронний правочин» є лише вказівкою, яка дає можливість окреслити спосіб вчинення правочину — якщо для вчинення відповідного волевиявлення сторони використовують електронні засоби комунікації, ми розуміємо під таким правочином саме електронний правочин.          Електронні правочини можуть вчинятися за наявності сукупності таких чинників: засоби зв’язку; можливості доступу в інформаційно-комунікаційну мережу, що забезпечується операторами зв’язку. Різноманіття форм використання всесвітньої мережі визначає також різноманіття способів вчинення правочинів з використанням Інтернету як засобу передачі інформації. Варто ще раз нагадати, що односторонні електронні правочини мають, як правило, відповідну фіксацію електронними засобами волевиявлення особи, яка є ініціатором вчинення цього одностороннього правочину. Більш суттєві особливості щодо вчинення правочину має саме двосторонній електронний правочин.          За критерієм найбільш частого застосування С. В. Васильєв пропонує виділяти наступні способи вчинення електронних правочинів. Закриті двосторонні правочини — правочини, що здійснюються сторонами, які заздалегідь у ході ділових зв’язків, що склалися, або в окремому контракті погодилися, що певні правочини між ними будуть вчинятися шляхом передачі повідомлень через Інтернет і такі повідомлення матимуть таку саму юридичну силу, як і паперові документи. Закрите колективне використання — група контрагентів із стійкими діловими зв’язками, можливо, члени одного біржового майданчика, переводять систему комунікацій в Інтернет. Центральна організація (біржа) забезпечує доступ певного коло осіб до інформації, що знаходиться в її використанні, стежить за виконанням користувачами всіх стандартів безпеки передачі даних, а також за дотриманням усіх правил проведення торгів, прийнятих учасниками колективного використання. Закрите використання мережі Інтернет через посередника — будь-які платіжні системи, що забезпечують за допомогою власних технічних засобів доступ користувачам до своїх рахунків в обслуговуючих банках. Використання Інтернету є в цьому випадку лише одним із видів комунікації. Для використання Інтернету банки — емітенти пластикових карток повинні прийняти й довести до відома своїх клієнтів розроблені платіжними системами стандарти безпеки і укласти договір про вступ до платіжної системи як асоційованого члена, із включенням в нього умов про обов’язки дотримуватись стандартів безпеки і нести майнову відповідальність за технічні ризики.           Відкрита пропозиція робити оферти — використовується всіма продавцями товарів, що пропонують свої послуги користувачам Інтернету. Відкрита пропозиція робити оферти з використанням різних систем захисту — використовуються системи електронного захисту інформації. Найбільш поширеним алгоритмом здійснення операції є наступний. Користувач виявляє на певному ресурсі Інтернету інформацію або товар, що вимагають оплати. Замість того, щоб повідомляти реквізити своєї кредитної карти, він запитує у продавця рахунок на оплату, підписаний електронно-цифровим підписом, рахунок надходить на комп’ютер покупця, і останній, при згоді зробити платіж, ставить на ньому свій електронно-цифровий підпис. Потім рахунок надсилається в обслуговуючий банк, який перевіряє підписи сторін, стан рахунку, і якщо всі дані збігаються, покупець отримує товар або інформацію, а продавець — гарантію оплати [83]. Окремі дослідники виділяють з цього приводу ще один спосіб укладення електронних правочинів. Передбачається, що такі правочини можуть укладати один з одним користувачі спеціалізованої інформаційної мережі відповідно до правил, встановлених їх власником. Прикладом таких операцій можуть слугувати договори на ринку короткострокових міжбанківських кредитів, що укладаються через електронну систему «Reuter Dealing», власником якої є компанія «Reuter Limited». Документ, що містить необхідні умови такого правочину і підтверджуючий факт його вчинення, включає загальноприйняті в системі «Reuter Dealing» скорочення, а також неофіційний діалог між дилерами. Аналогами власноручних підписів сторін слугують коди користувачів системи «Reuter Dealing» і код дилера [57].           Спеціальна процедура укладання електронного правочину передбачена також при здійсненні державних закупівель шляхом електронного реверсивного аукціону — процедура закупівлі у електронній формі, яка передбачає проведення відкритих торгів у формі аукціону за методом зниження ціни договору (лота), проведення якої забезпечується оператором електронного майданчика на сайті в мережі Інтернет у режимі on-line, з використанням електронного цифрового підпису (Розділ VIII-I Закону України «Про здійснення державних закупівель» [204]). При цьому необхідним є дотримання регламенту електронного майданчика — правил, які регулюють порядок взаємодії між оператором електронного майданчика (юридичною особою, яка володіє електронним майданчиком, необхідними для його функціонування програмно-апаратними засобами, досвід та кваліфікація персоналу якої дають можливість забезпечити проведення електронних реверсивних аукціонів відповідно до законодавства України і яка включена до Реєстру операторів електронних майданчиків) і його абонентами (будь-якими фізичними або юридичними особами, зареєстрованими на електронному майданчику) під час здійснення державних закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону та відносини (включаючи права, обов’язки та відповідальність), що складаються між ними у процесі виконання дій на електронному майданчику.          Електронний двосторонній правочин, як і будь-який інший договір, укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Безумовно, загальні положення про процедуру укладання договору та зміст її окремих елементів повною мірою стосуються й договору, що укладається в електронній формі. Тому справедливим видається висновок Малиновського районного суду           м. Одеси про наявність укладеного договору, виходячи з наступних обставин справи. Відповідно до домовленостей між компанією «SWORDMAN GROUP INC.» та компанією «F&M Agency Ltd» остання здійснювала бункерування річкових суден, що знаходилися у власності компанії «SWORDMAN GROUP INC.», після чого компанія «SWORDMAN GROUP INC.» повинна була сплатити вартість палива відповідно до замовлень та виставлених компанією «F&M Agency Ltd» розрахунків. Замовлення із зазначенням об’єму необхідного палива, строків та місця призначення поставки здійснювались шляхом надсилання електронного листа в довільній формі від представників компанії «SWORDMAN GROUP INC.» на адресу компанії «F&M Agency Ltd». У свою чергу, факт досягнення домовленості між сторонами з приводу умов поставки і оплати підтверджується підтвердженням бункерування, що оформляється продавцем та надсилається покупцю електронною поштою. Відповідно до змісту самого підтвердження цей документ має силу договору поставки палива, який укладається в особливій формі, що не заборонена законом. Таким чином, наявність заявки (пропозиції укласти договір) на поставку палива від представників компанії «SWORDMAN GROUP INC.», підтвердження бункерування та розписки про поставку бункеру свідчать про наявність між компанією «SWORDMAN GROUP INC.» та компанією «F&M Agency Ltd» договірних правовідносин [216]. Проте виявлення волі на укладання договору за допомогою електронних засобів зв’язку може мати певні особливості.          Характерними ознаками оферти є: а) її може зробити кожна із сторін майбутнього договору; б) вона має містити істотні умови договору; в) вона повинна бути адресована конкретній особі; г) вона має виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття [259, с. 264]. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.          

Вся работа доступна по Ссылке