ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

          Загальна декларація прав людини проголосила право кожного на справедливі та сприятливі умови праці, складовою частиною якого є такі умови, які відповідають вимогам безпеки та гігієни. Забезпечення цього права здійснюється за допомогою системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що утворюють охорону праці.         

Підхід до вирішення проблем охорони праці в різних країнах і в різні часи був неоднаковим й змінювався залежно від багатьох обставин. Те, що зараз практично у всіх промислово розвинутих країнах сприймається майже як аксіома (наприклад, відповідальність роботодавця за безпеку та здоров'я працівника під час роботи), ще 100-150 років тому таким не вважалося. Навпаки, більш поширеною була думка про те, що працівник, приступаючи до роботи, неминуче бере на себе ризик травми або захворювання. Виходячи з того, що будь-яка робота пов’язана з певним професійним ризиком, травми та професійні захворювання розглядалися не як виняткові події, а як повсякденне нормальне явище.         

Питання турботи суспільства і держав про охорону праці тісно пов’язане з рівнем їх індустріалізації, типом державного управління і соціальним устроєм. Взагалі про охорону праці у сучасному розумінні можна говорити лише починаючи з часів проголошення рівності людей в епоху буржуазних революцій та розвитку капіталістичних відносин у виробництві. Розвиток у Європі в другій половині ХVII-XVIIIст. машинної індустрії зумовлював збільшення травматизму серед працівників. В цей час охорона праці просто ігнорувалася.         

Проте вже з 1850-1900рр. у більшості європейських країн, у тому числі Російській та Австро-Угорській імперії, між якими в той час була поділена Україна, закладаються основи руху за охорону праці. Нестерпні умови праці, величезна кількість травм і професійних захворювань на виробництві, відсутність механізму компенсацій та допомог постраждалим працівникам, спричинили соціальні та політичні акції і протести з вимогами покращити умови праці. Тогочасні соціальні реформатори наполягали на тому, що запровадження заходів щодо удосконалення умов праці в якійсь одній країні чи секторі економіки підвищить вартість робочої сили та зробить їх менш конкурентоздатним з іншими країнами чи галузями промисловості. А тому, охорона праці та скорочення робочого часу мали стати предметом міжнародних домовленостей. Цьому питанню було присвячено три міжнародні конференції (у 1890, 1897 та 1906рр.), на останній з яких було ухвалено дві міжнародні угоди – щодо використання білого фосфору (виробництво сірників) та щодо заборони на виробництві жіночої праці у нічний час [58, с.11-12]. Весь подальший розвиток суспільних відносин до сьогоднішніх днів спрямований на удосконалення та повніше забезпечення професійної безпеки і здоров'я працюючих. Особливо важливу роль у цьому процесі відіграло створення та активна діяльність Міжнародної Організації Праці (1919р.).          

Сьогодні охорона праці складне багатоаспектне явище, яке досліджується різними галузями науки, такими як медицина, токсикологія, фізіологія, біологія, біохімія, хімія, механіка, електротехніка, фізика, психологія, епідеміологія, правознавство, їй присвячена наука – ергономіка, що вивчає методи взаємодії техніки і людей. Традиційно вважалось, що людина повинна пристосуватись до роботи. Використовувався навіть термін "адаптація на робочому місці". Ергономіка розробляє досить ефективні заходи щодо адаптації умов праці до людини, внаслідок чого працівнику створюються можливо найсприятливіші умови з виконання функціональних завдань.          

Охорона праці, насамперед, явище соціальне, оскільки воно проявляється у різноманітних сферах суспільства. Від рівня дотримання норм охорони праці, від того в яких умовах працює людина, безпосередньо залежить її можливість достойно жити та вільно розвиватися. Охорона праці є однією з умов гідного життя і вільного розвитку. А тому також є одним з напрямів соціальної політики держави.         

Економічний аспект характеристики охорони праці як соціального явища є надзвичайно важливим. Попри те, що працівники і роботодавці мають протилежні інтереси, які полягають у бажанні кожного з них отримати максимальний прибуток при найменших затратах, сучасні дослідження показують, що в забезпеченні охорони праці мають бути зацікавлені обидві сторони. Як показує практика, зменшення витрат на охорону праці призводить в результаті до збільшення втрат роботодавця загалом. Наприклад, щорічно в результаті аварій на підприємствах безпосередні збитки (без врахування шкоди довкіллю, витрат на ліквідацію наслідків аварій та ін. витрат) згідно з актами розслідування причин аварій становлять сто мільйонів гривень [13, с.36]. Ця сума звичайно значно перевищує витрати на забезпечення охорони праці. Разом з тим, стабільні здорові і безпечні умови праці, з добре розрахованим режимом робочого часу і відпочинку збільшують продуктивність праці працівника і як наслідок, прибуток роботодавця. До прикладу, ще на початку 20 ст. провідні світові роботодавці усвідомили необхідність покращення умов праці з метою підвищення прибутковості підприємства. Зокрема, Г. Форд у своїх працях писав, що «неодмінною умовою високої працездатності і гуманної обстановки виробництва є чисті, світлі і добре провітрювані фабричні приміщення… Ні одна машина у нас, якою б великою не була її ефективність, не вважається придатною для використання, якщо вона не є абсолютно безпечною. Ми не використовуємо ні одного устаткування, яке не вважаємо безпечним…У всіх нових будівлях підтримуючі колони всередині пусті, через них викачується зіпсоване повітря і притікає свіже. Цілий рік ми піклуємося про підтримку можливої рівномірної температури і вдень немає потреби у штучному освітленні» [240, с.97]. Г. Форд підкреслював, що первинна ідея полягала в тому, щоб створити безпосередній стимул до кращого способу життя… «Хто добре живе, той і добре працює» [240, с.97].         

Покращення рівня охорони праці на виробництві не можливе без врахування науково-технічного розвитку. Тому характеристика охорони праці в науково-технічному аспекті має важливе прикладне значення. Саме технічні норми є змістом правових норм і від їх дотримання залежить безпека, життя і здоров’я працівників. Лише розвиток науки і техніки здатний забезпечити максимально безпечне і комфортне виробництво, збільшити ефективність праці та зменшити професійні ризики.          

Розвиток нових галузей техніки, таких як електроніка, радіотехніка, вакуумна техніка, атомна енергетика і т.д., призвело до того, що у виробничому середовищі появилися фізичні фактори, які за певних умов можуть впливати на здоров’я працівників. До найбільш шкідливих належить іонізуюча радіація, пружні механічні коливання (шум, вібрація, ультразвук, інфразвук), неіонізуюча радіація, включаючи електромагнітні і магнітні хвилі, ультрафіолетове випромінювання, іонізація повітря, статична електрика, високі та низькі температури повітря. У зв’язку з поширенням квантової електроніки, наприклад, почали застосовувати надзвичайно концентроване видиме випромінювання лазерів. Використання ультразвукових установок супроводжується високочастотним шумом в межах, що раніше не зустрічалися. Застосування низькотемпературної плазми для різки металів спричинило утворення в довкіллі практично всіх названих фізичних агентів, які можуть впливати на працівників. Сучасне виробництво характеризується тим, що негативні фізичні явища часто проявляються не поодинці, а в різноманітних поєднаннях, які можуть дуже шкідливо впливати на здоров'я працівників. Правила нейтралізації шкідливих факторів особливого значення набувають в сучасних умовах, коли жертвами нових технологій стають практично всі працівники, як фізичної так і розумової праці. Використання комп’ютерів, лазерної техніки, сканерів, копіювальних машин, які здійснюють випромінювання, постійний шум та ін. безумовно впливає на здоров'я працівника, тим більше, що багато сучасних людей встановлюють таку оргтехніку і в себе вдома, що збільшує тривалість шкідливого впливу.          

Як справедливо наголошував С.А. Голощапов, будь-який засіб праці може містити небезпечні і шкідливі для здоров'я працівника фактори. Тому люди створюють технічні і санітарні правила і норми, тобто вимоги з охорони праці, яким повинні відповідати ці засоби праці. Безпеку засобів праці для працівника можна забезпечити при їх виготовленні або в процесі їх використання. Остання обставина має важливе значення для окреслення кола органів, на які держава покладає обов’язок забезпечення охорони праці. Таким чином на переконання автора, поняття охорона праці охоплює насамперед, технічні правила і норми, що регулюють безпечні способи та прийоми роботи людини в процесі виконання трудових обов’язків і вимоги (технічні правила і норми), яким повинні відповідати засоби праці [39, с.53-55].          

А тому важливого значення набувають науково обґрунтовані технічні правила і норми, що визначають порядок поводження з устаткуванням і дотриманням технологій. На жаль, стрімкий розвиток техніки і технологій, величезна кількість різного рівня і різних виробників засобів виробництва не дають змоги вчасно і ефективно виробити правила поводження з ними та належним чином їх уніфікувати. Крім того застосування різного за ступенем механізації обладнання на різних підприємствах ставить працівників одного і того ж профілю в нерівні умови щодо безпеки їхньої праці, затрати енергії впродовж робочого часу і необхідності оптимального періоду для відновлення працездатності. Всі ці проблеми потребують свого негайного вирішення на основі комплексних розробок науки, техніки і медицини і закріпленні їх у комплексних правових стандартах з охорони праці.         

Науковці-правники розглядають термін "охорона праці" як соціальну, економічну та правову категорії [127, с.17-21]. Зокрема, Д.О. Карпенко переконаний, що охорона праці має комплексний характер і відображає три взаємозумовлених аспекти, що визначають її сутність для сторін трудових правовідносин. Найперше, охорона праці має соціальне значення, включаючи: а) охорону життя та здоров'я працівника; б) збереження працездатності, трудового довголіття працівника; в) гуманізацію праці. По-друге, охорона праці має економічне значення, що проявляється в таких процесах: а) скорочення втрат робочого часу та економії фонду соціального страхування, оскільки за належної охорони праці трапляється менше виробничих травм, професійних захворювань тощо; б) зростання продуктивності праці працівників, а разом із цим і зростання виробництва та розвиток економіки країни. І, нарешті, правове значення охорони праці полягає в тому, що правові норми з охорони праці сприяють можливості: а) працювати за здібностями (з урахуванням умов праці фізіологічних особливостей працюючих жінок, неповнолітніх,осіб зі зниженою працездатністю тощо); б) визначати правовий статус працівника, включаючи право на охорону праці, його гарантії та захист; в) утвердження охорони праці як важливого елемента трудових правовідносин працівника з роботодавцем (адміністрацією) у забезпеченні охорони праці на робочому місці [72, с.188].          

Як правова категорія охорона праці також розглядається в багатьох аспектах. Зокрема, визначаючи поняття охорони праці науковці вважають його правовим принципом – основною ідеєю норм трудового права [127, с.17-21].          

В теорії права принципи права визначаються як основні керівні засади, ідеї побудови правової матерії, її вектори на яких ґрунтується право як система норм [134, с.49-50]. У праці А.М. Колодія категорія "принцип" пов'язується з такими критеріями як, закономірність та сутність, що є однопорядковими, а тому на думку автора, повинні бути покладені в основу визначення принципів права [85, с.16]. На переконання правознавців принципи права формуються під впливом економічного, політичного та духовного розвитку суспільства [100, с.22-23; 134, с.49-55]. Вони забезпечують стабільність та єдність правотворчості, визначають її мету і завдання. Принципи права пронизують всі правові норми, забезпечуючи їх логічність і послідовність. Саме тому видається, що охорона праці як принцип права повністю відповідає цим параметрам. Це підтверджується тим, що поява трудового права як галузі права насамперед зумовлена необхідністю захистити життя і здоров'я найманих працівників.          

Вся работа доступна по Ссылке