Особливості конкурентної боротьби металургійних підприємств
Металургійний комплекс - це сукупність галузей, що виробляють різноманітні метали. Він складається з чорної і кольорової металургії. Виникнення більшості металургійних заводів України відбулося, в основному, в останній чверті XIX ст. З 1872 по 1899 рр. було побудовано 14 металургійних заводів [102, с. 280].
У радянський період розвиток чорної металургії в Україні відбувалося швидкими темпами. Були реконструйовані і розширені старі малопотужні заводи: Алчевський, Макіївський, Єнакіївський, Донецький, Маріупольський ім. Ілліча, Дніпропетровський ім. Петровського та ін Одночасно були збудовані такі гіганти чорної металургії, як «Азовсталь», «Запоріжсталь», Криворізький ім. В. І. Леніна [102, с. 283].
Сьогодні металургійний комплекс України займає 6 - е місце в світі за наявними виробничими потужностями, експортує більше 80% виготовленої продукції, щорічно обсяги експорту перевищують 5 млрд. дол. США.
Металургійний комплекс - це взаємообумовлені поєднання наступних технологічних процесів [116, с. 58]: видобуток і підготовка сировини до переробки (добування, збагачення, агломерування, одержання необхідних концентратів та ін); металургійний переділ - основний технологічний процес з отриманням чавуну, сталі, прокату чорних і кольорових металів, труб та ін; виробництво сплавів; утилізація відходів і отримання з них різних видів продукції.
Сучасний металургійний комплекс України майже повністю зосереджений в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних районів світу.
Металургія – одна із базових галузей економіки України. Таке становище зумовлено її масштабами, кількістю зайнятого в галузі працездатного населення, часткою у ВВП, експортом, обсягом податкових надходжень. За 2011 р. частка галузі в загальному обсязі виробництва промисловості продукції зросла до 10,4 %, у доходах промисловості – до 25,9 %, в обсязі валютних надходжень в Україну – до 10,2 %. Загалом у металургійному комплексі, разом з чорною і кольоровою металургією, зайнято 8,9 % працівників. Це майже в 10 разів більше, ніж в економіці інших великих металургійних країн світу. Питома вага металургії в обсязі споживання електроенергії в промисловості становить 11 %, 8 % – палива, 16 % – вантажів, що перевозять залізним транспортом, забезпечуючи потреби металургії.
Темпи зростання та прибутковість галузі в останні роки достатньо стабільні. Темпи зростання у 2011 р. становили приблизно 6 %, при цьому темпи зростання в азіатському регіоні у декілька разів перевищували темпи в Європі та США. Проте вихід на ринок таких виробників, як Китай та Індія, загрожує не тільки знизити прибутковість галузі, але й призвести до кризи надвиробництва.
Слід відзначити, що протягом 2006-2011 рр. безпрецедентне зростання виробництва в китайській металургії різко змінило ситуацію на світовому ринку сталі. Українська чорна металургія продовжувала розвиватися у фарватері світової економіки і була залежна від динаміки цін на чорні метали на світових ринках і від обсягів збуту. Обсяги виробництва сталі в світі за останні 3 роки характеризувалися висхідним трендом. Однак основною для зростання світового виробництва сталі в 2010-2012 рр. служили азіатські виробники, в основному Китай (рис. 1.2).
За останні 10 років українські металурги піддалися систематичним ризиком, який виник через появу в Китаї власної сталеплавильної галузі, здатної виробляти до 700 млн. тонн сталі на рік. У період з 1 липня 2011 по 1 липня 2012 р. зведений індекс цін на чорні метали знизився з 385 до 370 одиниць. Ринок характеризувався ціновим штилем на тлі поступового зниження ціни. Найбільший пік зниження цін відбувся в першому півріччі 2012 р.
Вся работа доступна по Ссылке