Оцінка ефективності управління конкурентоспроможністю великих промислових підприємств

          Принципові питання формування і розробки методів і методик аналізу, визначення критеріїв оцінки економічної ефективності управління на рівні окремих підприємств знайшли відображення в роботах І. В. Сиротинської, В. В. Бочарова, В. Є. Леонтьєва, Г. В. Савицької, Й. Шумпетера, О. Ю. Хазова, А. Д. Шеремета, І. А. Бланка, Н. А. Щербакової, Р. С. Сайфуліна, В. А. Щербакова та ін.          Але праці цих і інших вчених спрямовані на визначення ефективності управління в цілому, а питання щодо оцінки ефективності управління конкурентоспроможністю, як підсистеми загальної системи управління, на рівні корпоративного підприємства і корпоративної групи потребує додаткових досліджень.          Метою цього підрозділу є розробка методу оцінки ефективності управління конкурентоспроможністю великих корпоративних підприємств і корпоративних груп. Для досягнення означеної мети було сформульовано і вирішено наступні завдання: аналіз основних методичних проблем, пов’язаних з оцінкою рівня ефективності функціонування системи управління конкурентоспроможністю великих корпоративних підприємств і корпоративних груп;          визначення підходів до подолання виявлених проблем;          формулювання основних вимог і методичних заходів до формування показника, за допомогою якого може бути оцінено ефективність управління конкурентоспроможністю; формування та апробація показника для оцінки ефективності системи управління конкурентоспроможністю великих корпоративних груп і окремих корпоративних підприємств. Для досягнення поставленої мети необхідно визначитися з термінами, які на теперішній час не є загальновживаними і не мають однозначного трактування. До таких дефініцій відносяться такі поняття, як «корпоративна група», «конкурентоспроможність корпоративної групи» і «управління конкурентоспроможністю корпоративної групи». Під корпоративною групою розуміється інтегрована компанія, що володіє корпоративними правами низки підприємств (виробничих активів), що є самостійними юридичними особами, і здійснює управління їх діяльністю [159]. Основні особливості формування і функціонування корпоративних груп в Україні викладено у [161; 352]. З наведеного визначення видно, що основна мета створення групи та її «основна продукція», що «виробляється» материнською компанією - це ефективне управління активами, що входять до складу групи. Відповідно до цього конкурентоспроможність корпоративної групи визначається як її здатність формувати та ефективно використовувати групові управлінські синергії, зберігаючи або розширюючи свою присутність на глобальному ринку та зберігаючи або підвищуючи при цьому свою ринкову вартість [48; 161; 352].           Як вже відзначалося, на сьогоднішній день не існує загально прийнятого показника для оцінки ефективності системи управління конкурентоспроможністю. Відомі показники спрямовані або на оцінку рівня власне конкурентоспроможності, або на оцінку ефективності управління, як такого. Формування ж показника, за допомогою якого можна було б оцінити ефективність управління конкурентоспроможністю великих промислових корпоративних підприємств і корпоративних груп, пов’язане з певними методичними труднощами, основними з яких є наступні.           По-перше, система управління конкурентоспроможністю, з одного боку, є підсистемою загальної системи управління підприємством і співвідноситься з нею, як частина і ціле; з іншого боку конкурентоспроможність корпоративної групи є узагальнюючим показником найвищого, стратегічного рівня управління і залежить від ефективності функціонування всіх підсистем нижчого рівня. Система управління конкурентоспроможністю є підсистемою системи управління підприємством (групою) в цілому і виокремити її вплив досить важко.           По-друге, підсистема управління конкурентоспроможністю практично ніколи організаційно не відокремлена, тобто на промислових підприємствах і великих компаніях відсутні відділи «управління конкурентоспроможністю». Ці функції «розпорошені» між різними відділами та управліннями.           По-третє, для розрахунку більшості відомих показників, що здатні оцінити ефективність функціонування системи управління, часто необхідна велика кількість інсайдерської інформації, яка стосується різних параметрів функціонування системи управління конкурентоспроможністю. Зрозуміло, що доступ до такої інформації є або ускладненим, або взагалі неможливим. Може також скластися ситуація, коли облік параметрів, необхідних досліднику для роботи, взагалі не ведеться.           По-четверте, економічний параметр, ефективність управління яким необхідно визначити, а саме конкурентоспроможність, не є однозначно визначеним якісно і кількісно, при цьому при його оцінці широко використовуються експертні оцінки, якім притаманна висока ступінь суб’єктивізму.          

Вся работа доступна по Ссылке