Функціонування та реалізація біологічних прав людини: перспективи розвитку українського законодавства
Як ми вже встигли переконатися, біологічні права почали активно привертати увагу не так давно і тільки тому, що їх ігнорування стало насправді небезпечним для подальшого нормального існування людства. Сучасна людина постійно зіштовхується з різними проблемами їх реалізації, деякі з яких ми вже розглянули. У зв’язку із зростанням останніх ми вимушені постійно шукати шляхи їх подолання.
Перше, що необхідно для подолання будь-яких проблем, пов’язаних із функціонуванням та реалізацією біологічних прав людини, - це визнання останніх. Держава повинна визнати біологічні права за кожною людиною, створити умови для попередження порушень та захисту порушеного права, забезпечити реалізацію цих прав через створення надійної системи гарантій. Суспільство мусить сформувати поняття «біологічних прав», що повинно сприяти зниженню рівня зловживання ними. Так, право пацієнта на фізичну (тілесну) недоторканість призведе до неможливості здійснення як вилучення органа або тканини, так і пересадки трансплантата без отримання добровільної згоди. Сьогодні необхідним є приділення достатньої уваги такому праву як право на біологічну цілісність, недоторканість людини, введення принципу поваги до цих прав; впровадження у законодавство та неухильне дотримання процедури інформованої згоди, вимог до забезпечення такої процедури, особливості останньої по відношенню до неповнолітніх, психічнохворих, пацієнтів у тяжкому стані.
Правова сфера покликана забезпечити належне правове регулювання науково-дослідної діяльності, біологічну цілісність людини на всіх стадіях її біологічного буття. Так, результативне подолання правових проблем можливе, якщо рухатися по вже розглянутим факторам, що їх спричиняють, а саме: рівень розвитку громадянського суспільства і демократії, стан економіки і політичної узгодженості в суспільстві; якість правового акта, що закріплює права людини; рівень правової культури як правотворчих суб’єктів, так і носіїв прав людини тощо.
Першочерговим завданням юристів є побудова принципів, на яких будуть ґрунтуватися нормативно-правові акти. Без сумніву, подібні рішення повинні прийматися лише на основі попереднього теоретико-правового дослідження, всебічного обговорення із залученням лікарів, філософів, представників релігійних і громадських організацій, інших зацікавлених сторін [203; 35].
Втручання в людську суть, її організм можливе лише за умови дотримання принципу гуманізму, поваги до людини, її права самостійно вирішувати питання щодо проведення чи ні відносно неї будь-яких досліджень. Не дозволяється ставитись до жінки як до засобу відтворення нового покоління.
Принцип колегіальності під час ухвалення відповідних рішень допомагає уникнути суб’єктивної оцінки.
Будь-які дослідження над людиною, які безпосередньо впливають на її біологічні права, з використанням її біологічних матеріалів можуть проводитися лише на основі добровільної згоди. Ні за яких обставин законодавство не може примушувати людину бути підданою якимось дослідам, обстеженням з метою їх проведення. Закріплення у законі можливості відкликання згоди на проведення таких досліджень на будь-якій стадії, відмова бути поінформованим про результати досліджень може допомогти уникнути багатьох проблем.
Будь-яка діагностика в межах медико-біологічних досліджень має провадитися лише за умови можливості подальшого медичного консультування. Консультації при проведенні досліджень не можуть мати директивний характер, і за жодних умов консультант не повинен нав’язувати особам, які беруть участь у цих дослідах, свою думку з приводу висновків таких обстежень.
Принцип удосконалення медико-дослідницької діяльності, відповідність її певним критеріям, як-от: професіоналізм, наявність спеціальних дозволів, відповідного обладнання тощо, буде сприяти проведенню досліджень належної якості. Медико-біологічні дослідження повинні проводитися лише в медичних закладах, які мають ліцензію на їх проведення.
Наявність доступної інформації суттєво підвищить інформованість як лікарів-дослідників, так і населення щодо новітніх медико-біологічних технологій. Необхідним є також демонстрація позитивного та негативного аспектів проведення тих чи інших досліджень над людиною задля формування загального світогляду. Інформація повинна бути зрозумілою для кожної окремої особи, достатньою для прийняття нею рішення щодо проходження таких обстежень чи відмови від них. Особа має бути поінформована про мету проведення цих обстежень, їх характер та можливу небезпеку для її психічної рівноваги у разі отримання результатів, що можуть викликати душевне хвилювання.
Конфіденційність інформації, яка отримана в результаті досліджень над людиною, її біологічним матеріалом. Уся така інформація, дані не повинні підлягати розголошенню. Правом доступу до такої інформації має наділятися лише особа, котрій вона належать.
Принципами правового регулювання трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів є принцип поваги і дотримання прав пацієнта, принцип дотримання черговості, декомерціалізації пересадок органів та інших анатомічних матеріалів людини, інтеграції в міжнародні трансплантаційні співтовариства. Взагалі, сьогодні, задля подолання проблеми дефіциту донорських органів, необхідним є створення міжнародних баз даних.
Вся работа доступна по Ссылке
