Зарубіжний досвід формування та реалізації державних інвестиційних програм соціальної спрямованості

          Історія становлення ринкових відносин у зарубіжних країнах дозволила накопичити ефективний досвід у вирішенні проблем соціального сектору, який може бути використаний Україною. На сьогодні, практично всі економічно розвинені країни використовують у бюджетному процесі програмно-цільовий метод планування видатків. Залежно від «глибини» використання цього методу в бюджетному процесі, можна здійснити умовний поділ країни, які його застосовують на три групи.           Перша група – це країни, які використовують даний метод у всіх сферах державного сектору: Нова Зеландія,Великобританія і Австралія.           Друга група – це країни, що використовують програмно-цільовий метод в рамках окремих програм по частковій модернізації системи управління державними фінансами, та недотичні до фундаментальних основ системи управління: Данія, Ірландія, Канада, США, Нідерланди та Франція.          Третю групу – формують країни, які використовують програмно-цільовий метод вибірково, та лише з метою вдосконалення системи управління державними фінансами: Німеччина, Норвегія, Швеція.          Найбагатший досвід реформ бюджетного процесу накопичився у Сполучених Штатах Америки , де з 1949 р. робилися спроби підвищення його ефективності. Використання програмно-цільового методу у бюджетному процесі розпочалося із прийняттям у 1993 році Закону США «Про оцінку результатів діяльності державних установ» [184]. Даний Закон вдосконалив: процедуру формування програмних цілей, оцінку соціальної та економічної ефективності реалізації програм, підхід до соціальної ефективності програм та умови відповідальності державних органів за результати їх здійснення. Федеральні міністерства і відомства США формують: Стратегічний план та План роботи на рік, та щороку звітують про результати своєї діяльності. Дані документи складають замкнутий цикл планування, виконання прийнятих рішень і оцінки результатів. Стратегічний план складається мінімум на п'ять років і коригується кожні три роки. У план роботи на рік входять цільові показники обсягу запланованої роботи (кількість наданих послуг),          соціальної та економічної ефективності кожного виду програмної діяльності, зафіксованої в бюджеті міністерства. У щорічних звітах щодо результатів діяльності здійснюється: порівняння досягнутих показників соціальної ефективності із запланованими, а також основні висновки, щодо оцінки результатів виконання програм за звітний рік [184].          

Вся работа доступна по Ссылке