Економічна суть і система категорії праці та її оплати

          Бухгалтерський облік має свій об'єкт вивчення, притаманні тільки йому методи і прийоми дослідження, що характеризує його як самостійну економічну науку – систему відображення і пізнання різних господарських процесів і явищ господарського життя. Сутність же зазначених процесів і явищ вивчає економічна теорія. Тому загальною теоретичною основою дослідження об'єктів бухгалтерського обліку є економічна теорія, оскільки вона вивчає економічну систему в цілому, найважливіші закони її руху та відносин власності. Для системи бухгалтерського обліку в економічній науці стоїть проблема адекватного відображення об'єктів пізнання, виявлення їх суттєвих елементів, структурних зв'язків як результату подвійності матеріального світу. В умовах ринкових відносин механізм оплати праці підлягає суттєвій трансформації, яка відповідає викликам суспільства. Для керованості цим процесом, а саме забезпечення високих темпів росту продуктивності праці і належних доходів працівників, система економічного стимулювання у вигляді оплати праці має бути орієнтована на пошук і реалізацію оптимального економічного підґрунтя для належного забезпечення управління інформацією про трудові ресурси. В цьому необхідність дослідження економічних категорій, що складають основу системи праці та її оплати через розкриття суті, мотивації та системи показників.          Варто зазначити, що система бухгалтерського обліку загалом і така її важлива складова як праця та оплата постійно перебувають в процесі змін відповідно до стану економіки. За суттю праця є найбільш чутливим індикатором стану суспільства, тому що як особлива економічна категорія виконує життєво необхідні для людини функції: відтворювальну, регулюючу, стимулюючу. Але у сучасних умовах розвитку економіки заробітна плата майже втратила свою стимулюючу функцію, втрачає і своє соціально-економічне призначення, що загрожує втратою керованості цим об’єктом економіки [88]. Саме тому актуальним є дослідження економічної суті, мотивації та системи показників праці та її оплати у сільському господарстві, щоб належним чином відтворити їх у організаційній системі обліку на макро- і мікрорівнях для нормативного регулювання та потреб управління.          Н. Павловська [110] роль науки у реформуванні оплати праці та вирішення дискусійних питань її функціонування вважає ключовими проблемами сьогодення.           Актуальність та необхідність дослідження організації обліку та оплати праці на сільськогосподарських підприємствах лежить у площині політики державного регулювання галузевого управління. Сільськогосподарська галузь характеризується певними особливостями, що стосуються процесу діяльності та, відповідно, мотивації і оплати праці, тому потребує постійного наукового моніторингу.          Розкриттям суті економічної категорії оплати праці присвячено праці плеяди вчених: О. Д. Балан, Л. В. Беззубко, І. А. Білоткач, Д. П. Богиня, О. А. Грішнова, О. В. Боднарук, Н. Б. Болотіна, О. М. Бондаренко, С. В. Васильчак, Н. М. Гончарова, А. Є. Іорданов, В. С. Дієсперов, О. В. Додонов, Н. І. Єсінова, С. М. Задорожна, О. І. Замора, А. В. Калина, А. М. Колот, А. В. Кроленко, О. В. Крушельницька, Л. В. Маринич, О. І. Матійчук, С. А. Матюх, Т. І. Олійник, Т. О. Сазонова, І. В. Саух, І. М. Тимош та інші.          Праця, за дослідженнями сучасної економічної науки, – це одночасно товар і причина створення доданої вартості, оскільки предмети і матеріали, при дії праці на них, формують додану вартість. Звідси і виникає необхідність оцінити працю та її оплату у всіх її проявах.           Більшість науковців обґрунтовують теоретико-методологічні складові розрахунків з оплати праці, що справедливо. Але недостатньо уваги приділяється методичним засадам дослідження праці в контексті організаційних та якісних характеристик розрахунків з оплати праці, визначення сутності та складових праці як аналітичної категорії та індикатора економіки.          Розвиток національної економіки і сільського господарства як найбільш важливої його сфери має вирішити питання, пов’язані із зайнятістю наceлeння, oхoрoнoю праці, нормуванням, соціальними платежами, рoзвиткoм кваліфікації працівників тoщo, а найбільш прoблeматичними є питання, пoв’язані з oплатoю праці. Недоліки y cфeрі oплати праці, які нагромаджуються спонтанно, на думку В. В. Покиньчереда, «пoрoджyють цілy низкy бoлючих прoблeм y cycпільcтві: вражаючі рoзміри забoргoванocті з виплати зарoбітнoї плати; армія бeзрoбітних та малoзабeзпeчeних, яких дeржава пoвинна брати на yтримання; чoрний ринoк праці, який oбcлyгoвyє тіньoвий ceктoр eкoнoміки; звyжeння внyтрішньoгo платocпрoмoжнoгo пoпитy, щo cтримyє рoзвитoк вітчизнянoгo вирoбництва тoщo» [121].          У сучасних же умовах на перший план виступає саме розв’язання вказаних проблем, оскільки організація обліку оплати праці, що набула значного розвитку за умов планової економіки, для ринкових умов господарювання сільськогосподарських підприємств виявляється не цілком відповідною. У множині питань, що потребують розв’язку щодо організації і оплати праці, є економічна суть, мотивація та показники праці і її оплати.          Загальновизнано, що під економічною категорією «праця» традиційно розуміється сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та які мають своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей. Нерозривно з нею пов’язана категорія «оплата», що для глибшої інтерпретації, зокрема й для потреб обліку потребує також характеристик трудових доходів, що формуються під впливом кількості та якості затраченої корисної праці і виплачується працедавцем працівнику у вигляді заробітної плати в грошовій або натуральній формі [88].           Політика в галузі оплати праці, соціальної підтримки і соціального захисту працівників зміщується з макрорівня, де вона формувалась за планової економіки у мікрорівень. Як зазначають дослідники М. В. Корягін, О. О. Попкова: «багато функцій держави по реалізації цієї політики передані безпосередньо підприємствам, які самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, матеріального стимулювання його результатів» [70]. Про системи матеріального стимулювання на рівні підприємств є дослідження О. Д. Балан [7], де розкрито його особливості для умов ринкового господарювання. Питання трудових відносин розкрито також Л.В. Беззубко [8].          

Вся работа доступна по Ссылке