Методологія організації обліку оплати праці на сільськогосподарських підприємствах

          Система бухгалтерського обліку, зокрема праці та її оплати перебуває в процесі реформування і потребує постійного моніторингу та наукового супроводу для подолання недосконалостей. Бухгалтерський облік оплати праці залишається несистемним, не відповідає цілям реформування та викликам сьогодення [88].           Облікові дані слугують насамперед потребам управління, для якого необхідна інформація про економічну суть оплати праці в сільському господарстві. Тому при розгляді методології обліку праці та її оплати необхідно дослідити регулювання, форми і методи організації обліку праці та її оплати, висвітлити організаційні аспекти обліково-аналітичної роботи розрахунків з оплати праці. Разом з тим постає необхідність дослідження й вирішення проблеми обліку розрахунків з оплати праці та витрат на оплату праці методичного, організаційного, практичного характеру, що пов’язані з процесом переходу національної облікової системи на МСФЗ та останніми змінами в трудовому і податковому законодавстві.           Основоположним питанням методології й організації обліку заробітної плати присвячено праці вітчизняних вчених-економістів: Ф. Ф. Бутинець, М. Т. Білуха, С. Ф. Голов, Н. І. Дорош, А. Г. Загородній, М. В. Кужельний, В. С. Лень, А. Н. Кузьмінський, В. Г. Швець. Вчені С. В. Івахненко, Т. В. Микитенко, Є. В. Мних, Т. А. Писаревська, М. М. Скопень, Л. К. Сук, Н. М. Ткаченко, В. Д. Шквір, Н. В. Шульгою досліджували питання удосконалення обліку праці та її оплати. Відомі в Україні також зарубіжні дослідники проблем оплати праці: Х. Андерсон, В. В. Дик, О. В. Ковальова, Е. В. Міхєєва та інші.          Значний внесок в теорію та методологію обліку та контролю оплати праці зробили вчені: Т. М. Білуха, Ф. Ф. Бутинець, С. М. Голов, М. Я. Дем'яненко, М. М. Куцупатрий, В. Б. Моссаковський, В. Г. Лінник, П. Я. Хомин та ін.           Типові елементи організації бухгалтерського обліку розкриті О. М. Островським у 1988 році [108], переважна частина яких чинна й сьогодні.           Найбільш ґрунтовний аналіз літератури з обліку витрат на оплату праці проведено І. В. Саух [143–148]. Автором проведено аналіз наукових джерел за ключовим словом «оплата праці» (дисертації, автореферати дисертацій, статті у наукових виданнях, збірники наукових праць та ін.), а також статистична література. За результатами проведеного дослідження цього автора встановлено, що переважна більшість дослідників розкриває особливості обліку оплати праці в розрізі певної галузі, при цьому найбільша кількість дисертаційних робіт присвячена особливостям обліку заробітної плати в сільському господарстві, що складає 27 % від загальної кількості робіт з проблем обліку заробітної плати в Україні.           Т. Онищенко, Ю. Рудяк, Н. Пустовіт досліджено оплату праці для різних видів обліку, зокрема податкового і бухгалтерського [105].          Як встановлено дослідниками, зокрема О.І. Заморою [50] «трудові ресурси розглядаються як соціально-економічна категорія, яка, з одного боку, відображає рівень розвитку продуктивних сил, а також їх кількісну, якісну характеристику та структуру, з іншого, − характеризується складною системою взаємозв’язків з виробничими відносинами, тенденціями соціально-політичного розвитку, демографічними, національними традиціями, численними соціокультурними факторами і відтворюються разом з ними. Те, що трудові ресурси є суб’єктами відносин, які складаються в процесі їхнього формування, розподілу, обміну та використання і одночасно є суб’єктами управління, що виражається, зокрема в державному регулюванні розподілу та перерозподілу трудових ресурсів, підготовки кадрів, забезпечення зайнятості і т.п. - зумовило необхідність розглядати їх і як обліково-статистичний показник і як економічну категорію воднораз» [50]. Саме ідея цього автора прийнята нами за ключову гіпотезу в методології організації обліку праці та її оплати. У ній закладено такий потенціал, що дає змогу наблизитись до розуміння цього явища і тлумачити його для обліку з точки зору різних користувачів інформації.          Заробітна плата, як підтверджують вище приведені дослідження, є багатовимірним економічним явищем, відображає взаємодію багатьох економічних процесів і виступає важливим елементом розвитку економічної системи. Вона є не тільки об'єктом реформування, але і інструментом ринкових перетворень, з переходом до яких відбулися корінні зміни у формування і використання сільських трудових ресурсів. Реалізація політики формування і використовування наявних трудових ресурсів за допомогою побудови цивілізованого ринку праці набула затяжного характеру, і щодалі ситуація стає загрозливішою. За даними Вінницького центру зайнятості, у окремі періоди попит на робочі місця у сільськогосподарському виробництві перевищував пропозицію більше, ніж у 100 разів.           Методологія організації обліку праці та її оплати передбачає врахування множини важливих складових. Насамперед, необхідне якомога повне трактування об’єкта дослідження – процесу організації обліку праці та її оплати для сільськогосподарських підприємств.          Типове визначення «організація бухгалтерського обліку» передбачає систему умов та елементів побудови облікового процесу з метою отримання достовірної та своєчасної інформації про господарську діяльність підприємства і здійснення контролю за раціональним використанням виробничих ресурсів і готової продукції. Її призначення – удосконалення та раціоналізація обробки інформації, розподіл робіт між персоналом бухгалтерії, наукова організація праці [106]. Зауважимо, що організація бухгалтерського обліку як окремий напрямок наукового вчення про бухгалтерський облік у цілому сформувалася порівняно недавно – у 1960-х роках, біля витоків якого стоять Ф.Ф. Бутинець, П. С. Безруких, А. Д. Шмигель, А. М. Кузьмінський, В. В. Сопко, Ю. Я. Литвин, В. П. Завгородній, М. Г. Чумаченко тощо. Вченими визначено поняття організації бухгалтерського обліку як сукупності засобів, способів і методів упорядкування та оптимізації існування системи бухгалтерського обліку. Узагальнення традиційних та сучасних визначень організації обліку наведено у додатку А.          Як випливає з наведених у цьому додатку визначень, організація обліку зводиться до своєчасного, повного, достовірного відображення всіх фактів господарської діяльності, які були здійснені на підприємстві. Для цього у системі організації бухгалтерського обліку здійснюється обробка даних за допомогою відповідних процедур, прийомів та способів згідно з вихідною інформацією, власне, для ведення обліку, формування звітності у відповідності до потреб управління. Суб'єктами в організації бухгалтерського обліку виступають керівник підприємства та головний бухгалтер, об'єктом – обліковий процес, праця виконавців, організаційне, інформаційне, технічне забезпечення обліку, тобто система бухгалтерського обліку. Як бачимо, об’єкт і суб’єкт організації бухгалтерського обліку є відмінними від суб'єкта й об'єкта бухгалтерського обліку. Досліджуючи інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту, Івахненков С. В. [56] виокремив основні напрямки організації бухгалтерського обліку, а саме організацію: облікових номенклатур; вибору носіїв інформації; фіксування інформації на відповідних носіях; руху носіїв облікової інформації; роботи апарату бухгалтерії; забезпечення облікового процесу та розвитку бухгалтерського обліку.          За суттю організація бухгалтерського обліку передбачає розробку концепції обліку на підприємства, насамперед засобами облікової політики.           Таким чином, узагальнюючи результати дослідження та найбільш типові визначення організації обліку, наведені у додатку А, нами встановлено, що організація бухгалтерського обліку за суттю – це розробка концепції обліку на підприємствах, насамперед засобами облікової політики, що зводиться до своєчасного, повного, достовірного відображення всіх фактів господарської діяльності, які були здійснені на підприємстві; обробка даних за допомогою відповідних процедур, прийомів та способів згідно з вихідною інформацією, власне для ведення обліку, формування звітності у відповідності до потреб управління. Суб'єктами в організації бухгалтерського обліку виступають керівник підприємства та головний бухгалтер, об'єктом – обліковий процес, праця виконавців, організаційне, інформаційне технічне забезпечення обліку, тобто система бухгалтерського обліку.           При цьому організація бухгалтерського обліку праці та її оплати – це сукупність первинного документування, зведеного обліку та звітності щодо всіх розрахунків із працівникам з праці та винагород за неї, які визначають: умови й порядок виплат і розміри основного заробітку; розміри тарифних ставок, окладів; доплати й надбавки компенсаційного і стимулюючого характеру, премії та соціальні виплати і в сукупності розкривають рівень.           Зважаючи на наведене нами у п. 1.1 визначення економічного змісту оплати праці, для цілей організації бухгалтерського обліку визначення категорії «оплата праці» розглядається як обліково-статистичний показник, а також як економічна категорія залежно від потреб управління. Саме ці особливості досліджуваного об’єкта та його перелічені складові враховані нами при побудові моделі організації обліку праці та її оплати на сільськогосподарському підприємстві.          

Вся работа доступна по Ссылке