Методи дослідження ступеню та динаміки розвитку інформаційно-комунікаційних технологій за міжнародними дослідницькими програмами
Створення реальних умов для постіндустріальної модернізації регіонального економічного простору та формування мережевої економіки в Україні передбачає організацію та постійне здійснення всебічних аналітичних досліджень ступеню розвитку мережевого сектору економіки. В основі цих досліджень повинні лежати принципи системного підходу, відкритості і гнучкості, урахування регіональної диференціації й типологізації характеристик інформаційного розвитку регіонів, відповідності міжнародним стандартам та забезпечення можливості проведення міжнародних, міжрегіональних і міжорганізаційних співставлень за рівнем розвитку.
Проблема створення комплексної системи індикаторів виміру ступеню розвитку мережевого сектору економіки у різних країнах світу та методології її практичного застосування сформувалася наприкінці 1990-х рр. До того часу вже був накопичений значний практичний досвід і методичний потенціал визначення окремих факторів, що впливають на розвиток цього сектору економіки – охоплення населення і бізнесу засобами зв’язку (стаціонарною і мобільною телефонією), кількість телевізорів, радіоприймачів і комп’ютерів на душу населення, динаміка росту інтернет-аудиторії та ін. Основною вимогою до відповідної системи індикаторів є необхідність інтегрального врахування максимального числа факторів та умов, від яких залежить формування мережевої економіки. Індикатори повинні бути прозорими і доступними для проведення розрахунків та оцінювання. Вважається, що система індикаторів повинна бути інваріантною відносно об’єктів та умов оцінювання. Виконання цих вимог дозволяє створити систему індикаторів, що може бути використана на глобальному, макро- і мезорівнях економіки. Основним завданням відповідної системи індикаторів є надання інформації щодо кількісних і якісних характеристик розвитку мережевого сектору економіки, що у свою чергу, дозволить об’єктивно оцінювати та порівнювати поточний стан справ в окремих регіонах та країнах світу [24].
В 1978 році під егідою ЮНЕСКО були сформульовані рекомендації щодо стандартизації статистики в області науки і техніки. На основі цих рекомендацій Робочою групою з питань статистики в науці і техніці ОЕСР було підготовлено керівництво «Frascati Manual», яке використовується для здійснення статистичних вимірів розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та відповідних науково-технічних розробок [360]. У середині 1990-х років в рамках спільної діяльності ОЕСР та Євростата були створені керівництва з людських ресурсів у сфері науково-технічних розробок – «Canberra Manual» [377] та з інноваційної діяльності – «Oslo Manual» [361]. Ці керівництва призначені для використання в якості довідників у країнах-членах ОЕСР, які мають у значній мірі подібну структуру економіки. Питання, про можливий ступінь їхнього використання без модифікацій у країнах, які не є членами ОЕСР, усе ще перебуває в стадії обговорення [164].
