Генеза та сучасний стан уявлень про тактичні операції
Дослідження історії виникнення та становлення, сучасного стану і перспектив розвитку тактичних операцій необхідні для формування концепції цієї криміналістичної категорії, визначення її природи, сутності, теоретичного значення і практичної спрямованості. Жодне суспільне явище не можна вивчити і зрозуміти без урахування умов та особливостей його виникнення й розвитку, тобто у відриві від його історії. Його можна розкрити і зрозуміти, якщо з’ясувати, в яких умовах і за яких обставин воно виникло, яким було в минулому, які еволюційні етапи історичного розвитку пройшло. Тільки так відкриється можливість визначити, чим воно є сьогодні і як буде розвиватись у майбутньому [12] ). Тому вивчення та розроблення тактичних операцій має здійснюватися на підставі загальнотеоретичних підходів, що забезпечують обґрунтування фундаментальних положень (генезу, сутність, факт, гіпотезу та ін.) цієї криміналістичної категорії.
Слід зазначити, що у сучасній криміналістичній літературі час виникнення й зародження тактичних операцій визначається по-різному. Так,
одні науковці [19, 27, 500, 619, 686, 694, 713] ) відстоюють найпоширенішу в криміналістиці думку, що поява цієї криміналістичної категорії пов’язана з пропозицією А. В. Дулова стосовно необхідності впровадження комплексних засобів вирішення завдань досудового розслідування, яку він висловив у 1972 р. у своїй статті «О разработке тактических операций при расследовании преступлений» [212] ).
Друга точка зору дослідників цього питання цікава тим, що її представники вважають, що ідея тактичних операцій (комбінацій) тісно пов’язана з дискусією, яка відбувалася у 1964 р. і торкалася окремих питань криміналістичної тактики. Так, Р. С. Бєлкін указував, що часом виникнення проблеми тактичної операції слід вважати першу половину 60-х років, зокрема, дискусію 1964 р. з питань криміналістичної тактики [56] ), передусім так званим «слідчим хитрощам» та «психологічним пасткам» [42, 55, 49] ). Саме ця дискусія в кінцевому підсумку, на думку І. М. Комарова, і привела до виникнення реальних уявлень про тактичні (криміналістичні) операції як комплексний спосіб системи досудового провадження [320] ).
Третя позиція окремих науковців [262] ) полягає в тому, що вже наприкінці ХІХ на початку ХХ століття передумовою появи тактичних операцій було створення «типових пошукових систем на ситуаційній основі», розробленню яких приділяли увагу такі відомі зарубіжні та вітчизняні криміналісти як Г. Гросс, Е. Анушат, А. Вейнгард, Р. Рейс, Р. Гейндль, Я. Баршев, Д. Долгов, О. Квачевський та ін.
На наш погляд, дослідження генези тактичних операцій доцільно здійснювати щодо двох взаємопов’язаних аспектів теоретичного і практичного. За першим тактичні операції розглядаються як наукова категорія криміналістики, а за другим як засіб практичної діяльності слідчих органів з оптимізації процесу розслідування. Крім того, це дослідження має здійснюватися з обов’язковим урахуванням чинників-детермінантів, які вплинули на процес виникнення і формування цієї криміналістичної категорії. Такий підхід дає можливість простежити шлях розвитку тактичних операцій з огляду на стан боротьби зі злочинністю, практику діяльності правоохоронних органів, ступінь наукових досліджень у криміналістиці. Як слушно зауважує І. О. Возгрін, принцип історизму в криміналістиці означає, що пізнання її змісту, як і розроблення її нових положень, повинні здійснюватися з урахуванням якісних змін, що відбувались у процесі еволюції даної галузі наукового знання. Брак знань про генезу певної криміналістичної категорії, неповне або хибне уявлення про її історію найчастіші причини невдач наукових розробок, що свідчить про їх низький теоретичний рівень і показують не лише непідготовленість дослідників у галузі криміналістичного наукового знання, а й недоліки всієї методології дослідження [124] ).
Будь-який процес розвитку являє собою єдність дискретності й безперервності, а його системність слід розглядати як зміну низки етапів, кожен з яких це відносно завершений і стійкий період часу зі своїми характерними рисами [603] ). Окремі етапи, які розглядаються в поєднанні, у свою чергу, можуть становити більші утворення стадії.
Вся работа доступна по Ссылке
