Види тактичних операцій та підстави їх класифікації
Багатофункціональність тактичних операцій як організаційно-тактичних засобів, що ефективно використовуються для вирішення тактичних завдань, обумовлює потребу в їх упорядкуванні та побудові відповідних класифікаційних систем. Завдання є актуальним для сучасної криміналістики, а поділ тактичних операцій на види та підвиди є необхідною умовою їх дослідження та дає можливість у повному обсязі з’ясувати сутність, властивості і тенденції розвитку цієї криміналістичної категорії.
Постановка питання про упорядкування тактичних операцій свідчить про те, що теорією криміналістики і практикою розслідування накопичений достатньо багатий досвід застосування цих криміналістичних комплексів. Специфіка сучасного етапу дослідження тактичних операцій полягає в тому, що сьогодні в криміналістиці головна увага приділяється виокремленню та ізольованому розгляду деяких видів тактичних операцій. Так, найбільш розробленими тактичними операціями є «Атрибуція трупа» [686, 602] ), «Затримання особливо небезпечного злочинця» [528] ), «Особа злочинця» [94] ), «Реставрація обличчя і голови невпізнаного трупа» [47] ), «Захист доказів» [607] ), «Установлення алібі» [707] ), «Перевірка алібі» [387] ).
Деякі вчені-криміналісти виокремлюють такі види тактичних операцій як «Вивчення особи неповнолітнього обвинуваченого» [362] ). О. Я. Баєв пропонує такі різновиди тактичних операцій «Атрибуція трупа», «Перевірка алібі», «Розшук і затримання підозрюваного», «Захист доказів», «Перевірка показань особи, яка зізналася у вчиненні злочину» [27] ). В. С. Кузьмічов і Г. І. Прокопенко вважають за доцільне застосування тактичних операцій з такими умовними назвами: «Збирання інформації», «Фіксація», «Пошук» [396] ). У роботах В. О. Образцова зустрічаються тактичні операції: «Контрольна закупка», «Контрольне обмірювання», «Виявлення», «Знешкодження вибухово-технічних об’єктів», «Зняття залишків» [469] ). На думку В. Ю. Шепітька при розслідуванні тих чи інших злочинів можуть використовуватись тактичні операції «Встановлення очевидців», «Забезпечення відшкодування матеріальних збитків», «Документ», «Розшук злочинця», «Атрибуція трупа», «Встановлення фіктивності правочину», «Нейтралізація протидії розслідуванню злочинів», «Захист свідків» [671] ). Інші вчені-криміналісти пропонують для застосування у слідчій діяльності тактичні операції «Огляд місця події», «Розшук та затримання злочинців», «Розшук викраденого майна», «Викриття злочинця» [19] ). Варто зауважити, що далеко не всі з названих тактичних операцій є такими. Зокрема, викликають заперечення такі тактичні операції як «Контрольна закупка», «Контрольне обмірювання», «Виявлення», «Збирання інформації», «Огляд місця події», оскільки, не дивлячись на умовність назв тактичних операцій, вони мають відбивати тактичне завдання, яке необхідно вирішити у тій чи іншій ситуації. У цих випадках, як видно з найменувань, вони дублюють назву слідчої дії, оперативно-розшукового заходу, загальну мету досудового розслідування та ін.
У криміналістичній літературі висловлені й доволі дискусійні пропозиції стосовно застосування тактичних операцій на досудовому слідстві, зокрема для фіксації інформації з використанням цифрових фото- і відеокамер. Так, М. Г. Чернець виокремлює п’ять таких тактичних операцій. На думку науковця, перша застосовується, коли суб’єкт правоохоронної діяльності використовує цифрову фото- та відеокамеру зі змінними картами пам’яті; друга коли конструкція цифрової камери не дозволяє робити виїмку карти пам’яті; третя коли як технічні засоби фіксації використовуються нові моделі цифрових фото- та відеокамер, які дозволяють записувати зображення на оптичні носії одноразового користування диски CD-R і DVD-R; четверта коли буде розроблений надійний електронний захист графічних файлів у блоці пам’яті цифрової камери від несанкціонованої обробки у програмному чи графічному режимі; п’ята коли є можливість використовувати комплект технічних засобів з цифрової камери і принтера, що дозволяє робити роздруківку зображень відразу після фотографування [621] ).
Теоретичні дослідження та практична реалізація тактичних операцій передбачає їх класифікацію. У цьому сенсі М. В. Стояновський справедливо зазначає, що системоутворюючою умовою дослідження проблеми тактичних засобів є розгляд їх на основі використання класифікаційного підходу, що дає змогу визначити загальні принципи здійснення тактичної діяльності в цілому [570] ).
Вся работа доступна по Ссылке
