Принципи формування тактичних операцій

          Формування тактичних операцій має відбуватися на підставі певних принципів, тобто вихідних положень, що зумовлюють розроблення теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо побудови і реалізації цих тактико-криміналістичних комплексів. «З метою забезпечення кожній тактичній операції успіху при її проведенні,  наголошує А. В. Дулов,  необхідно дотримуватисяy низки вимог загальних положень, які сформульовані у вигляді певних принципів» [222] ). Все це зумовлює необхідність розроблення уніфікованих принципів формування і реалізації тактичних операцій на теоретичному рівні, які слугуватимуть слідчим (суддям) як керівні настанови при побудові і здійсненні конкретної тактичної операції.          Дослідження принципів тактичних операцій базується на їх визначенні як основоположних засад, основних положень, вихідних пунктів, постулатів, передумов, теорії, концепції [325] ), основного правила поведінки [476] ). Такого роду уявлення про принципи мають певну багатозначність їх інтерпретації. Щодо тактичних операцій, то йдеться як про принципи планування, організації та проведення цих засобів, так і про принципи окремої криміналістичної теорії тактичних операцій. Першим до побудови принципів планування, організації та проведення тактичних операцій звернувся А. В. Дулов. Він поділив їх на загальні принципи           і принципи, що діють у кожній групі операцій, які визначаються їх об’єктивними особливостями. До групи загальних принципів були віднесені: «індивідуальність у розробці та проведенні кожної тактичної операції», «обов’язковість проведення криміналістичного аналізу розслідуваного злочину при організації тактичних операцій», «обов’язковість використання при підготовці та проведенні тактичної операції вимог і рекомендацій наукової організації діяльності», «динамічність», «поєднання колегіальності та єдиноначальності при проведенні кожної тактичної операції», «обов’язковість дотримання етичних норм при проведенні кожної тактичної операції», «обов’язковість завершення тактичної операції процесуальною фіксацією з метою отримання доказових фактів». Принципи, які діють у кожній групі тактичних операцій, А. В. Дулов не назвав, а вказав лише на ті об’єктивні особливості, які їх визначають. Серед них: специфічні цілі та методи їх досягнення у даній групі операцій; наявність спеціальних засобів досягнення цілей; особливості суб’єктів, явищ, ситуацій, суб’єктів впливу та взаємодії для досягнення мети [220] ).           У подальших роботах А. В. Дулов дещо розширив коло сформульованих ним принципів тактичних операцій і подав їх в іншій інтерпретації. Зокрема, він зазначав, що принципи тактичної операції випливають з особливостей цього специфічного тактичного засобу і дають слідчому можливість правильно орієнтуватися у зібраній інформації, чітко визначати цілі, момент призначення операції, усі її деталі, послідовність, повноту дій і тощо. До цих принципів А. В. Дулов відніс такі: (1) законність; (2) активність; (3) індивідуальність при розробленні і проведенні тактичної операції; (4) обов'язковість попереднього криміналістичного аналізу злочину, що розглядається, при підготовці операції; (5) обов’язкове використання при підготовці і проведенні тактичної операції вимог і рекомендацій наукової організації діяльності; (6) динамічність; (7) поєднання колегіальності та єдиноначальності при проведенні тактичної операції; (8) обов’язкове дотримання етичних норм при проведенні тактичної операції; (9) обов’язкове завершення тактичної операції процесуальною фіксацією з метою отримання доказових фактів [221] ). Сформульовані та описані А. В. Дуловим принципи мали вагоме значення для становлення наукової концепції тактичних операцій і реалізації її положень при побудові і застосуванні конкретної тактичної операції. Разом з тим окремі з висловлених пропозицій є доволі дискусійними і викликають певні заперечення. У зв’язку з цим вважаємо за можливе приєднатися до критичних зауважень, висловлених з цього приводу І. М. Комаровим [316] ). Зокрема, здається зайвим вказувати на законність і етичність як принципи тактичних операцій, тому що вони відносяться до основних принципів кримінального судочинства і будь-який криміналістичний спосіб, засіб, прийом та метод, а також операції повинні повною мірою їм відповідати. У противному випадку результати їх проведення для системи досудового провадження не матимуть необхідного значення.           Вважаємо зайвим виділяти окремо для планування, організації та проведення тактичних операцій принципи індивідуальності і динамічності як такі, що мають загальний характер і обумовлюють планування розслідування в цілому [104] ), а за сутністю  всієї кримінально-процесуальної та організаційно-тактичної діяльності слідчого.           Викликає заперечення виокремлення А. В. Дуловим такого принципу, як «обов’язкове завершення тактичної операції процесуальною фіксацією з метою отримання доказових фактів». По-перше, належна фіксація результатів усіх дій, що спрямовані на отримання доказової інформації, досягнення мети (завдання) досудового провадження, є загальним обов’язком слідчого, а тому навряд чи може розглядатися як окремий принцип тактичної операції. По-друге, ані чинне кримінальне процесуальне законодавство, ані чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачають тактичну операцію як джерело отримання доказової інформації. Вона завжди розглядалася як категорія криміналістики, як організаційно-тактичних засіб розслідування. А тому говорити про фіксацію результатів тактичної операції взагалі некоректно. Мова може йти про фіксацію результатів проведення окремих слідчих дій (розшукових) і таких їх різновидів, як негласних слідчих (розшукових) дій) та оперативно-розшукових заходів, які входять до структури тактичної операції.          Не залишився осторонь від процесу формування принципів тактичних операцій і В. І. Шиканов. Базуючись на принципах, розроблених А. В. Дуловим, він зробив певний крок уперед і запропонував основні принципи розробки рекомендацій із проведення окремих видів тактичних операцій, тобто принципи власне окремої криміналістичної теорії. До їх числа він відніс принципи агрегативності формування тезауруса тактичних операцій у розслідуванні окремих категорій кримінальних справ (їх видів, підвидів), системності, перспективності, уніфікації. На думку В. І. Шиканова, «агрегативність формування тезауруса тактичних операцій у розслідуванні окремих категорій кримінальних справ (їх видів, підвидів)» як принципу тактичних операцій дає змогу уявити програми діяльності, які розробляються у вигляді набору окремих завдань, націлених на їх вирішення, та програмні модулі, що легко замінюються новими у випадку вдосконалення тих чи інших рекомендацій, методів, технічних або тактичних рішень. Принцип системності має забезпечувальний характер та спрямований на розробку та практичне використання положень теорії окремих тактичних операцій у взаємозв’язку з іншими тактичними завданнями попереднього слідства [690] ).          

Вся работа доступна по Ссылке