Сутність поняття «стресостійкість страхових компаній» і підходи до її оцінки

          У сучасних умов розвитку національної економіки та страхової галузі дуже важливого значення набуває забезпечення стабільності фінансової системи, що може бути досягнуто лише за рахунок ефективної організації діяльності відповідних державних наглядових органів. Упровадження пруденційних правил і наглядових процедур за їх дотриманням страховою компанією є важливим і еобхідним кроком, що дасть можливість оптимізувати розподіл наглядового навантаження між установами, діяльність яких має різний ступінь загроз щодо виконання/невиконання зобов’язань. Саме тому актуальність оцінки стресостійкості пояснюється відсутністю ґрунтовних розробок забезпечення ефективного пруденційного нагляду за діяльністю страхових компаній в Україні.          На думку провідного економіста Центру європейських реформ Евроньюс Саймона Тіл форда, обґрунтованим є доцільність проведення тестів на стресостійкість банків, оскільки завдання тестування банків на стресостійкість є частиною антикризової програми у фінансовому секторі ЄС. Проведення оцінки на стресостійкість підтвердить, що банки спроможні покрити втрати від впливу факторів ризиків. Проте питання об’єктивності тестів та їх недостатня репрезентативність потребують подальших розробок [204].          Поняття стресостійкості застосовував міністр фінансів США Т. Гейтнер коли перевіряв 19 найбільших банків країни на стресостійкість, що сприяло підвищенню довіри до банківської системи, зменшенню залучення компаніями позикового капіталу, зниженню сукупного ризику найвідчутніших секторів небанківської фінансової системи, тоді як банки фінансують свою діяльність консервативніше [8].          Уряд Китаю проводить стрес-тестування фінансових установ з використанням моделювання ситуації разі падіння ринку нерухомості на           50-60 % для аналізу стресостійкості фінансової системи [113].           Метою підрозділу є визначення сутності стресостійкості страхових компаній і обґрунтування підходів до її оцінки.          Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:          1. Визначити сутність поняття стресостійкості страхових компаній і обґрунтувати доцільність використання стрес-тестування для її оцінки.          2. Провести порівняльний аналіз визначень стійкості та стресостійкості страхових компаній. Стресостійкість – це структурно-функціональна, динамічна, інтегративна властивість особистості, результат процесу зіткнення індивіда з фактором стресового характеру, що включає процес саморегуляції, когнітивну репрезентацію, об’єктивну характеристику ситуації та вимоги до особистості [106].          Стресостійкість – здатність людини протистояти негативному впливу факторів ризиків, зумовлена індивідуальним комплексом його вроджених і надбаних психологічних і фізіологічних властивостей і процесів [133].          Стресостійкість – сукупність особистісних якостей, на основі яких спортсмен здатний протидіяти стресовим ситуаціям без наслідків для навколишнього середовища та власного здоров’я [122]. Стресостійкість – здатність людини протистояти впливу стрес-факторів і розвитку патологічних станів [32].          Стресостійкість розглядають як у контексті визначення змісту, оцінки, так і в контексті її формування. Аналіз актуального стану досліджень у цій галузі свідчить про те, що проблема стресостійкості нині недостатньо розроблена і в теоретико-методологічному, і в аспектах упровадження та використання в пруденційному нагляді за страховою діяльністю [107]. Стресостійкість є характерною є для людини, котра може бути спокійною в ек¬с¬т¬ре¬маль¬них си¬ту¬аціях, а та¬кож уміє відки¬ну¬ти осо¬бисті емоції у кри¬тич¬ний мо¬мент та діяти, ке¬ру¬ю¬чись здо¬ро¬вим глуз¬дом, не паніку¬ва¬ти [223].          Стресочутливість – це рівень реакції на дію стрес-факторів, тоді як стресостійкість – це здатність адаптуватись до умов зовнішнього або внутрішнього середовища без зниження продуктивності. Таким чином, ці визначення відображають реактивність на дію стресорів і характеризують різні сторони адаптивної реакції [66].           Вищевказані поняття стресостійкості більшою мірою стосуються людини. Фінансова складова цього визначення представлена в наукових працях російських учених. Так, О. Тенетник оцінював стресостійкість розробленої стратегії управління портфелями пайових інвестиційних фондів [202]. При цьому як стресові сценарії О. Тенетник використовувала дані всіх відомих історичних криз, що спостерігалися в російській економіці в період 1998–2008 рр. Із використанням історичного моделювання доведено, що для одержаних стрес-сценаріїв розроблена стратегія управління портфелем паїв забезпечує найвищу стресостійкість порівняно з портфелями фіксованої структури, які розглядаються як еталони.          О. Луданов розробив модель стресостійкого організованого міжбанківського ринку до розв’язання проблеми реформування міжбанківського ринку в напрямі підвищення його ефективності і стресостійкості [118].          Наукові дослідження вчених Республіки Казахстан свідчать про актуалізацію питань оцінки стресостійкості, зокрема М. Тютюннікова при стрес-тестуванні кредитного портфеля з урахуванням запропонованих квот і лімітів оцінювала стресостійкість кредитного портфеля банків [212].          З появою нових аналітичних інструментів оцінки прогнозування впливу несприятливих факторів на діяльність фінансової системи в цілому, банків та страхових компаній, стрес-тестування, першочерговим завданням при дослідження цього процесу є чітке виокремлення процесу аналізу, одержання результатів та інтерпретації одержаних результатів. Процес стрес-тестування не є остаточно формалізованим, оскільки сама процедура визначається обґрунтуванням факторів ризиків, що істотно впливають на стійкість, вибором методу стрес-тестування, визначення ключових індикаторів стійкості. Інтерпретація одержаних результатів у більшості випадків передбачає формування спеціального звіту.           Необхідність пошуку універсального поняття, що відображає результат стрес-тесту, обумовлена спробою стандартизації одержаних результатів та їх точної інтерпретації залежно від значень індикаторів стійкості. Стрес–тест є інструментом, завдяки якому одержано результативне значення при прогнозуванні впливу факторів ризиків, що потребує «ключа інтерпретації» або «ключа» до тесту.           Оцінка стресостійкості страхової компанії передбчає дослідження співвідношення між показниками фінансового стану страхових компаній до та після впливу факторів ризиків. При цьому кількість цих показників для страхової компанії може з часом змінюватись залежно від появи нових факторів ризиків і форм прояву останніх. Отже, складність розбудови підходів до оцінки стресостійкості страхової компанії пов’язана з недостатнім розвитком систем статистичного спостереження за окремими показниками страхової компанії.          Слід зазначити, що екстремальний сценарій не завжди спричиняє негативний вплив на ефективність діяльності. Проте робота під впливом факторів ризиків обов’язково приводить до додаткової мобілізації фінансових ресурсів, що може мати несприятливі відстрочені наслідки. Існують відповідні розбіжності в трактуванні понять «фінансова стійкість», «фінансова безпека» і «стресостійкість» стосовно страхової компанії. Посилаючись на дослідження Н. Ткаченко, сутність поняття «стійкість» трактується як здатність тієї чи іншої систе¬ми зберігати певні властивості та характеристики незмінними або майже незмін¬ними [210].           У зарубіжних і вітчизняних енциклопедичних виданнях і словниках визначають поняття «стійкість» як «здатність вистояти супроти чогось, встояти, успішно протистояти силі, витримати, не поступитися» [59] , або як «сталість, постій¬ність, непідвладність ризику втрат і збитків» [31], або як «спроможність системи відновлювати попередній (або близький до нього) стан після деякого збурення, яке виявляється у відхиленні параметрів системи від но¬мінального значення» [31].          Дослідження сутності понять «фінансова надійність» та «фінансова стійкість» свідчить, що фінансова надійність проявляється лише в момент урегулюван¬ня фінансових зобов’язань страховиком за умов стабільного середовища, в яко¬му внутрішні та зовнішні фактори впливу заздалегідь відомі й не змінюються впродовж певного проміжку часу [210].          

Вся работа доступна по Ссылке