Теоретичні аспекти стрес-тестування страхових компаній

          На основі визначення сутності стресостійкості недостатньо обґрунтованим видається процес моделювання кризових ситуацій для страхових компаній. Розв’язання вказаної проблеми можливе з використанням стрес-тестування страховиків.           Міжнародна практика забезпечення пруденційності діяльності страховиків свідчить, що основним аналітичним інструментом оцінки діяльності страхових компаній у кризових ситуаціях є стрес-тестування [230].           Мета підрозділу – уточнити сутність поняття стрес-тестування страхових компаній у понятійно-термінологічному апараті пруденційного нагляду за діяльністю страхових компаній.          Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:           1. Провести аналіз дисертаційних робіт за період 2008-2011 рр., присвячених проблемам організації стрес-тестування фінансових установ, страхового та банківського секторів, ринків та визначити хронологію зміни їх проблематики.          2. Обґрунтувати підходи до визначення поняття стрес-тестування як «інструменту», «методу», «способу» та «процесу» оцінки при визначенні впливу ризиків на діяльність страхової компанії. 3. Побудувати класифікацію характеристик стрес-тестування страховиків.           4. Визначити основних споживачів результатів стрес-тестування страхових компаній, його цілі та завдання.          Аналіз захищених дисертацій українських, російських, та казахських дослідників за період 2008-2011 рр. (додаток А, табл. А. 1–А. 3), присвячених проблемам організації стрес-тестування фінансових установ, страхового та банківського секторів показав, що проблематика досліджень суттєво змінилася.           Так, предметна галузь із питань проведення стрес-тестування еволюціонувала від наукових пошуків, сконцентрованих на розв’язанні проблем визначення поняття «стрес-тестування» до розробки методики проведення стрес-тестування страхових компаній (причому більша увага приділялась методу еластичностей та сценарному методам побудови стрес-тестів), до вивчення індикаторів стійкості фінансових установ, використання результатів стрес-тестування для захисту майнових інтересів і прав споживачів страхових послуг.          Сучасний стан упровадження стрес-тестування фінансових установ, зокрема страхових компаній і фінансової системи в Україні визначається Методичними рекомендаціями стосовно загальних підходів до застосування страховиками стрес-тестів, затверджених розпорядженням Держфінпослуг України № 6496 від 05.12.2006. У Методичних рекомендаціях щодо загальних підходів до застосування страховиками стрес-тестів розглянуто підходи до формування ефективного державного регулювання та нагляду у сфері страхування з урахуванням принципів і стандартів, рекомендованих міжнародною асоціацію органів нагляду за страховою діяльністю, викладених у документі «Стрес-тестування для страховиків» [127].          Державне регулювання, спрямоване на розроблення рекомендацій до організації стрес-тестування, форм і способів проведення, дасть змогу підвищити ефективність діагностичного і превентивного інструментарію пруденційного нагляду за страховою діяльністю.          У Концепції запровадження пруденційного нагляду за небанківськими фінансовими установами, затвердженій розпорядженням Держфінпослуг № 585 від 15.07.2010, запропоновано використання аналітичного інструменту стрес-тестування для нагляду за небанківськими фінансовими установа [99].           До понять «стрес-тестування» та «стресостійкість» категоріального апарату економічної науки додаються поняття «життєздатність», «безпека». Поняття «життєздатність» використовується стосовно людини та/або матеріального об’єкта. Фінансова життєздатність – це властивість підприємства, яка визначає його здатність зберігати та примножувати капітал у процесі взаємодії з зовнішнім середовищем [227].          Поняття «безпека» розглядається як стан захищеності будь-якого суб’єкта від впливу загроз. Безпека – це така форма існування, яка забезпечує тривалість, стабілізацію, удосконалення та розвиток, тобто це певний стан, що характеризується ознаками захищеності. Безпека тлумачиться через загрози, що походять з оточення або існують у самій організації та в інформації як елемента системи взаємодії підприємницької одиниці із зовнішнім середовищем. Отже, безпека сприймається як спроможність до захисту та система заходів протидії [123]. Поняття стресу виникло у фізіології для позначення неспецифічної генералізованої реакції організму – загального адаптаційного синдрому – у відповідь на будь-який несприятливий вплив. Пізніше поняття стресу розширено і стало використовуватися для характеристики особливостей станів індивіда в екстремальних умовах на фізіологічному, психологічному рівнях [223].           Поняття «стрес» уперше увів у науку доктор Монреальського університету Хане Сельє 1946 року для визначення впливу різних неспецифічних факторів чи «стресорів» на організм людини. Згідно з Х. Сельє, реакція людини на стрес має три стадії. Перша стадія – це реакція на тривогу, наприкінці якої мобілізуються захисні функції організму. Друга стадія характеризується як опір організму, протягом якої він пристосовується (адаптується) до нових умов, викликаних стресорами. Якщо останні настільки сильні, що захисних засобів організму не вистачає для його адаптації до нових умов, то настає третя стадія. Третя стадія веде до виснаження організму, і якщо ці стресори будуть діяти тривалий час, то й до його загибелі. Поняття «тест» (від англійського слова test) – випробування, перевірка [45].          Актуальним є узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду стосовно теоретичних підходів до визначення сутності стрес-тестування страхових компаній і визначення особливостей його проведення.          Упровадження стрес-тестування страхових компаній є одним з сучасних напрямів державного регулювання (поряд з недопущенням неплатоспроможності при встановленні вимог до розміщення коштів страхових резервів; підвищенні прозорості діяльності страхового ринку при запроваджені складання звітності за МСФЗ). Відповідно до МСФЗ страхові компанії повинні надавати у фінансовій звітності аналіз чутливості до ринкових ризиків. Такий аналіз показує зміни розміру чистого прибутку чи збитку та капіталу у разі потенційної зміни того чи іншого параметру (курсу іноземної валюти, рівня процентних ставок, цін на акції та ін.). Аналіз проводиться окремо за кожним ринковим параметром, який впливає на діяльність страхової компанії [134, 135]. Це підтверджує доцільність перегляду принципів нагляду за фінансовими установами, обумовлених світовою фінансовою кризою.          

Вся работа доступна по Ссылке