Розробка методичного підходу до оцінки стресостійкості страхових компаній

          Після формування складу показників оцінки стресостійкості страхових компаній (див. п 2.3) та розроблення шкального вимірювання цих показників (див. п. 3.1) залишається нерозв’язаною проблема розробки методичного підходу до оцінки стресостійкості, що є другим рівнем ієрархії проблем, пов’язаних з необхідністю вдосконалення пруденційного нагляду за діяльністю страхових компаній (див. рис. 2.2).          Метою підрозділу є розробка методичного підходу до оцінки стресостійкості страхових компаній. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:          розробити методичний підхід оцінки стресостійкості страхових компаній.          апробувати методичний підхід на групі страхових компаній України.          Склад показників оцінки стресостійкості страхових компаній та їх умовні позначення такі: коефіцієнт дебіторської заборгованості (П1), коефіцієнт ризику страхування (П2), коефіцієнт утримання ризику (П3), коефіцієнт незалежності (П4), коефіцієнт запасу платоспроможності (П5), коефіцієнт рентабельності страхової діяль¬ності (П6), коефіцієнт збитковості страхових операцій (П7), рівень капіталу в сукупних активах (П8), коефіцієнт ризику активів (П9), коефіцієнт достатності страхових резервів (П10), коефіцієнт стійкості менеджменту (П11).           Обмеженість застосування того чи іншого методу обумовлена необхідністю аналізу кількісних показників. Застосування нечітких моделей обґрунтовано можливістю формалізації кількісної інформації. Практика застосування нечітких моделей свідчить про широке їх застосування. Для обґрунтування доцільності використання апарату нечітких множин для розробки методичного підходу проаналізовано праці таких вчених як О. Недосекін, Н. Притула, С. Рудак. О. Недосекін здійснював оцінку ризику банкрутства корпорації [143,140] та ризику фондових інвестицій на основі нечітко множинного аналізу [142].           Н. Притула проводила кредитно-рейтингову оцінку підприємств-емітентів на основі нечітких множин [168], С. Рудак проводив оцінку ефективності управління активами недержавного пенсійного фонду з використанням нечіткої логіки [181].          Відповідно до цього методу аналізу сукупність об’єктів за кожним показником розподілена на групи, що описуються лінгвістичною змінною.          Стрес-індекс Національного банку Нідерландів побудовано при використанні економетричного апарату, із використанням кривої прибутковості на основі рівняння регресії. Після цього взято оптимальну величину лага чинників, що включені в модель на основі порівняльного аналізу всіх можливих варіантів моделей. Оцінка одержаних результатів здійснювалася на основі визначених меж.           Якщо значення індексу було б усередині коридору, то це означало, що банк функціонує в нормальному режимі, а якщо значення індексу ставало нижче за граничну межу – про стресову ситуацію.          У цьому випадку стрес – це ситуація, коли резерви фінансової установи зникають (платоспроможність дорівнює 0) і курси на фінансових ринках мають шокові значення [247]. З використання нечітких множин можливо досліджувати специфіку функціонування страхових компаній, оскільки техніка нечіткої логіки має властивості, які дають змогу характеризувати останню як одну з найкращих підходів до оцінки стресостійкості страхових.           Обґрунтування доцільності використання нечітких множин для оцінки стресостійкості страхових компаній подано на рис. 3.5.          У дослідженні доведено доцільність використання апарату нечітких множин, головною перевагою якого є можливість використання лінгвістичних змінних, що дозволить кількісно вимірювати й надавати якісні характеристики рівню стресостійкості страхових компаній, котрі є складовою розробленого методичного підходу до її оцінки.          

Вся работа доступна по Ссылке