Сучасний стан розвитку бурякоцукрового виробництва в Сумській області

          Бурякоцукрове виробництво є однією з провідних галузей АПК України, рівень розвитку якого значною мірою визначає не тільки ефективність формування ринку цукру, а й рівень функціонування інших продовольчих галузей, які використовують цукор та цукробурякову продукцію (харчова, кондитерська, спиртова промисловості, сільське господарство та ін.). Розвиток бурякоцукрової галузі є стратегічним напрямком зміцнення вітчизняної економіки, оскільки буряківництво і переробна промисловість забезпечують робочі місця для сільського населення, є джерелом наповнення бюджету держави через податки, зростання внутрішнього валового доходу, а в цілому – економіки країни.         

В Україні історично склалася дуже вагома в Європі база виробництва цукру. Цьому сприяли добрі ґрунтові та кліматичні умови, висока густота населення, зокрема сільського, особливості економічного розвитку в минулому. Виробництво цукрових буряків та цукру в Україні почало інтенсивно зростати завдяки наявності великих ринків збуту українського цукру і зокрема в центральних губерніях Росії. Отже, в Україні почала успішно функціонувати потужна цукрова промисловість. Вона була представлена великими підприємствами і за рівнем техніки та концентрації виробництва різко виділялася серед галузей харчової промисловості. Україна донедавна входила до першої десятки країн – найбільших виробників цукру і поставляла його на експорт понад 3,5 млн. т, а на внутрішній ринок – до 2,5 млн. т. Серед європейських держав Україна має найсприятливіші природно-економічні умови для розвитку цукробурякового підкомплексу. До недавнього часу в галузі було досягнуто значних результатів, особливо в 1986-1990 роках. У 1989 році одержано найвищий урожай цукрових буряків – 51,9 млн. тонн – найвищий показник у світі (для порівняння Польща на той час вирощувала 10,1 млн. тонн; Чехословаччина – 7,2; НДР – 6,9; Румунія – 5,6; США – 21,3; Франція – 26,3 млн. т цукрових буряків. У колишньому Радянському Союзі на частку цукробурякового підкомплексу України припадало близько 60%, виробництво цукру в 2 рази перевищувало його споживання. Однак, кризові явища в економіці негативно позначились на розвитку раціонального бурякоцукрового виробництва. Нині бурякоцукровий підкомлекс держави перебуває у фінансовому занепаді.          

Напрацьована десятиріччями матеріальна-технічна база цукрової промисловості України зазнала руйнування, а вирощування цукрових буряків із прибуткового стало збитковим. Ефективність роботи всього бурякоцукрового підкомплексу України значно погіршилась: зменшилися площі посіву та обсяги валових зборів цукросировини, знизились закупівельні ціни на цукрові буряки порівняно із собівартістю їхнього вирощування, втрачено ринки збуту, розбалансовано систему оптової торгівлі цукром, значну частину цукрових заводів доведено до штучного банкрутства та ін.         

Для обґрунтування напрямів формування та посилення конкурентних переваг підприємств бурякоцукрового підкомплексу застосовано методологію SWOT-аналізу. На підставі аналізу сформульовано наступні висновки (рис.2.1).         

Важливими перевагами бурякоцукрової галузі України передусім є сприятливі кліматичні умови та природно-ресурсний потенціал для вирощування цукрових буряків, враховуючи те, що Україна мала досить потужну базу для виробництва і переробки цукрових буряків – це наявність високваліфікованих кадрів, які забезпечують в достатній мірі потребу бурякоцукрової галузі в трудових ресурсах, територіальна концентрація виробничих потужностей вирощування цукрових буряків та цукрових заводів; близьке розташування потенційних ринків збуту.          

Вся работа доступна по Ссылке