Резерви підвищення ефективності виробництва зерна: сутність та класифікація

          В умовах ринку ефективність характеризується отриманням ефекту, який виступає як перевищення результатів над понесеними витратами виробництва.          Ефективність виробництва залежить від багатьох факторів. Більшість вчених економістів [65, 87, 88] умовно поділяють фактори ефективності аграрного виробництва на дві групи: внутрішні і зовнішні (рис. 1.2). Причому, вплив цих груп факторів в різних об’єктивних умовах на ефективність неоднозначна. В більшості випадків ефективність виробництва, в першу чергу, визначається внутрішніми факторами (якість землі, стан і забезпеченість технічними засобами, штат і кваліфікація персоналу, ефективність управління і оплати праці та ін.). В несприятливі роки для аграрного виробництва і реалізації, наприклад, за природно-кліматичними умовами, економічними та ін. більш суттєво на ефективність впливають зовнішні фактори (стабільність та кризи на фінансових ринках, ціни на зерно та матеріально-технічні ресурси, рівень податків, дотації збиткових видів продукції та ін.).          В кожному випадку, як внутрішні так і зовнішні фактори, прямо або опосередковано впливають на ефективність виробництва через зміну витрат (об’єм і сукупна вартість витрачених ресурсів, живої і уречевленої праці, рівень цін та ін.), або отриманих результатів (об’єм і якість вирощеної продукції, рівень цін та ін.).           В сучасних умовах виробництва більш суттєвим стає визначення факторів, які формують ефективність, як окремого процесу, так і виробництва зерна в цілому. Тобто, факторів які гарантують більшу віддачу і на реалізацію яких необхідно в першу чергу сконцентрувати матеріальні і фінансові ресурси господарства. На нашу думку до таких факторів в першу чергу слід віднести виробничі фактори, які характеризують економічне, біологічне, технологічне, технічне і організаційно-управлінське забезпечення ефективності виробництва зерна (рис. 1.3). Ефективність діяльності аграрного підприємства з виробництва зерна полягає у формуванні комплексу умов та організаційно-економічних заходів з дотримання розширеного характеру відтворювального процесу, який дозволяє суб’єктам господарювання не тільки задовольняти попит суспільства, але і гармонійно розвиватися на основі дії сталих організаційних, економічних, правових та соціальних зв’язків та відносин.          

Вся работа доступна по Ссылке