Оцінка типу інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства

Питання оцінювання та розвитку інноваційного потенціалу підприємств розвинули Вакульчик О.М., Денисов А.А., Кравченко С.І., Любімов В.І., Михайлов Л.М., Осипов Ю.М. Зокрема, у роботах цих вчених доведено необхідність розвитку методів оцінювання й моніторингу інноваційного потенціалу підприємств, як інструмента управління формуванням інноваційного потенціалу в умовах швидкозмінного ринкового середовища, що є практично єдино можливим шляхом забезпечення стабільного економічного росту підприємства [14, 21, 42, 54, 66, 79].

У сучасній економічній літературі приділяється велика увага проблемам ефективності діяльності підприємств. При цьому багато авторів наголошують на комплексності і багатогранності цієї категорії. Так, на думку Крейніна М.Н., "ефективність підприємства повинна оцінюватися багатокритеріальним і багаторівневим образом, включаючи вимоги всіх його контрагентів і самого підприємства як економічного суб'єкта, що здійснює протяжне в часі об'єднання виробничих, ринкових та інноваційно-відтворювальних процесів" [43, с. 10]. Таким чином, важливою складовою ефективності діяльності підприємства є ефективність реалізованих ним інноваційних проектів.

Вважається, що впровадження нововведень на підприємствах може дати чотири види ефекту:

економічний - виявляється в одержанні прибутку від ліцензійної діяльності, а також від упровадження нововведень у виробничо-господарську діяльність підприємств, у прирості обсягу продажів, скороченні строків окупності інвестицій, поліпшенні використання виробничих потужностей і інших ресурсів підприємства (основного й оборотного капіталу, кадрів і т.д.);

науково-технічний - виражається в кількості зареєстрованих авторських посвідчень, збільшенні питомої ваги прогресивних технологій, підвищенні організаційного рівня виробництва і праці, підвищенні конкурентноздатності підприємства і його товарів на ринку;

соціальний - виявляється в прирості доходів працівників, підвищенні ступеня задоволення їхніх потреб, збільшенні числа робочих місць, поліпшенні умов праці і відпочинку і т.п.;

екологічний - знаходить вираження в зниженні викидів у навколишнє середовище, підвищенні екологічності товарів, що випускаються, скорочення величини штрафних санкцій за порушення екологічного законодавства [48].

При цьому в роботі Бугас Н.В. відзначається, що "економічний ефект розробки, чи впровадження продажу нововведень може бути потенційним чи фактичним, а науково-технічний, соціальний чи екологічний ефект може мати форму тільки потенційного економічного ефекту" [11, с. 30].

В даний час оцінку ефективності інноваційних проектів роблять, керуючись Методичними рекомендаціями з оцінки ефективності інвестиційних проектів. Відповідно до Методичних рекомендацій виділяють наступні види ефективності:

1. Ефективність проекту в цілому, у тому числі:

- суспільна (соціально-економічна) чи народногосподарська,

- комерційна.

2. Ефективність участі в проекті, у тому числі:

- для підприємств,

- для акціонерів,

- для структур більш високого рівня (регіональна, галузева, бюджетна).

Стосовно   підприємства, у межах якого освоюється інновація, зазначені види ефективності можна підрозділити на зовнішню і внутрішньогосподарську ефективність. Цим підходом можна обмежитися у випадку, якщо впроваджується інновація локального рівня, що не має істотного соціального, регіонального чи бюджетного значення.

Відповідно до сформованої практики в таких випадках визначаються наступні показники економічної ефективності проекту: чистий дисконтирувальний дохід, індекс прибутковості, внутрішня норма прибутковості, період окупності інвестицій. Можна доповнити ці показники оцінкою впливу інновацій на основні показники фінансового стану й ефективності використання ресурсів підприємства. При цьому представляється можливою ув'язування усіх вищевказаних характеристик воєдино на основі використання принципів індикативного аналізу.

Крім того, можна внести ряд уточнень у методику оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів з урахуванням специфіки інноваційних інвестицій. При оцінці методики інноваційного потенціалу ми використовували й елементи оцінки методики інноваційного проекта, який вивчали також наступні автори: Залогіна К.І., Кузьмін О.Т., Павелко І.М., Фаринович І.В., Шегда А.В. [32, 45, 83, 130, 142].

Оцінка інноваційного потенціалу заснована на наступних положеннях, згідно праць Бугас Н.В., Гриньков А.В., Москаленко В.П., Партин Г.О., Пилипенко А.П., Чаговець Л.О., Чухрай Н.І. [11, 18, 72, 85, 86, 138, 140].
         1. Узагальнювальна оцінка інноваційного потенціалу є комплексною і багаторівневою. Вона заснована на показниках, що відбивають специфіку конкретної організації, її сфери діяльності, масштабу виробництва і т. д. Наприклад, такі показники діяльності, як кількість патентів, витрати на НІОКР, витрати на купівлю ліцензій на винаходи і ноу-хау, час місткість впровадження нововведень і т. д., будуть важливі для оцінки інноваційного потенціалу великою компанії-лідера, але не відбиватимуть можливості невеликої фірми. Таким чином, для кожної організації має бути розроблений свій склад показників, що характеризують інноваційний потенціал.

2. Оцінка інноваційного потенціалу не зводиться до одного абсолютного показника і заснована на зіставленні комплексу показників організації з відповідними характеристиками інноваційного потенціалу підприємства-лідера, основних конкурентів або з середніми по галузі і т.д.

Для оцінки інноваційного потенціалу системи може застосовуватися діагностичний підхід. В даному випадку системою може виступати як підприємство в цілому, так і його підсистеми. Певний інтерес представляє методика залучення нових технологій в господарський оборот, в якій автор пропонує два методичні підходи до оцінки управління інноваційним розвитком підприємства :

1. Оцінка інноваційної активності, що спрямована на аналіз поточного стану підприємства і визначає його подальші можливості інноваційного розвитку;
          2. Оцінка інноваційного потенціалу, що дозволяє здійснити контроль забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами, необхідними для покриття витрат поточної виробничо-господарської діяльності і витрат по управлінню інноваційним розвитком підприємства. Оцінка інноваційної активності підприємства повинна будуватися на сукупності певних економічних показників, що характеризують можливості підприємства в освоєнні певних видів інновацій. Оцінку інноваційної активності підприємств з метою виявлення резервів реалізації того або іншого напряму технологічного розвитку автор пропонує проводити у вигляді розрахунку ряду коефіцієнтів і порівняння отриманих значень зі встановленими базисними величинами.

Вся работа доступна по <a href=

" http://mydisser.com/ru/catalog/view/16989.html " target="_blank">Ссылке</a>

</p>