Управлінське обґрунтування проведення організаційних змін на машинобудівному підприємстві

В умовах параметрів глобалізованої економіки, які постійно змінюються, такі як нерівномірність процесу функціонування ринкової економіки, коливання обсягів виробництва і збуту, виникнення глибоких спадів виробництва, збільшується ймовірність виникнення кризи, що слід розглядати як деяку загальну закономірність. В умовах ринкової економіки неминуче виникають кризові ситуації як для системи в цілому, так і для окремих господарюючих суб’єктів. Проте адаптація більшості з них до ринкових умов проходить повільно. Одним з реальних шляхів виходу підприємств з кризи і підвищення ефективності діяльності є організаційні зміни – перетворення усіх ключових сфер функціонування.

Поняття «зміна» має на увазі, що між двома послідовними моментами часу є помітні відмінності в ситуації, людині, робочій групі, організації або взаємовідносинах (процес зміни одного стану іншим).

Слід констатувати, що організаційні зміни – це навмисні зміни на підприємстві, що викликані зовнішніми подіями, реалізовуються через різні проекти (бізнес-проекти, інновації) [3, 135]. Прикладами великих змін можуть бути освоєння покращеної технології, створення нового продукту, вдосконалення організаційної структури, навчання і підвищення кваліфікації працівників, формування відповідної організаційної культури. Усі види змін на підприємстві можна звести, як правило, до семи основних типів: зміна мети, стратегії, технології, структури, продукту, людей і культури (рис. 1.7.).

При цьому, узагальнені параметри зміненого елементу (компонента) системи містять ряд одиничних показників, утворюючи, зрештою, інтегральний вартісний показник. При аналізі ситуації, пов’язаної зі зміною організаційної структури, менеджери при виборі того або іншого підходу явно або неявно орієнтуються на швидкість здійснення змін, обсяги попереднього планування, необхідність залучення інших співробітників або фахівців. Успішне здійснення змін відбувається тоді, коли цей вибір є послідовним і відповідає ключовим характеристикам ситуації. Організаційні зміни необхідно підрозділяти на стихійні і заплановані.

Організаційні зміни обумовлені реакцією підприємства на розвиток зовнішнього середовища (зв’язки, вимоги і можливості). Підприємства вимушені постійно пристосовуватися до середовища, в якому існують. Самі вони також генерують зміни в зовнішньому середовищі, розробляючи і випускаючи на ринок нові продукти (послуги) і технології, які стають домінуючими і знаходять широке застосування.

Вся работа доступна по <a href=

" http://mydisser.com/ru/catalog/view/16991.html  " target="_blank">Ссылке</a>

</p>