ГІПЕРЧУТЛИВІСТЬ ДО АЛЕРГЕНІВ ТАРГАНІВ У ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ ТА/АБО АЛЕРГІЧНИЙ РИНІТ

Відомо, що в механізмах розвитку БА та АР провідну роль відіграють інгаляційні алергени, серед яких одним з найбільш важливим є побутовий пил [33, 52, 56]. ГЧ до побутового пилу, який є багатокомпонентним алергеном і складається в основному з тіл та метаболітів побутових комах (кліщів, тарганів та інших комах), частинок вовни і  лупи побутових тварин тощо виявляється у більшості хворих на БА та АР [13, 40, 41]. Ще до недавнього часу головними інсектними алергенами побутового пилу вважалися кліщі роду Dermatophagoides та їх метаболіти. Однак в останні роки серед інгаляційних алергенів все більше уваги приділяється ролі АлТ [22, 75, 98, 99, 127]. В результаті проникнення часточок тіл і метаболітів до складу побутового пилу і в повітря житлового приміщення алергени цих комах або самостійно відіграють роль інгаляційних алергенів або виконують цю функцію у складі побутового пилу [32, 77, 128, 160]. 

          Оскільки ефективність лікування хворих на АЗ в значному ступені залежить від своєчасного усунення контакту з причинним алергеном або зменшенні чутливості до нього, тому питання специфічної алергологічної діагностики та СІТ причинно значущими алергенами (у т.ч. і тарганів) набуває надзвичайно важливого значення [22, 33, 57, 75]. В Україні проблема алергії до тарганів є дуже актуальною у зв’язку з високим ступенем забрудненості житлових приміщень цими комахами, вираженою чутливістю хворих БА та АР до їх алергенів та відсутністю засобів ефективної терапії і профілактики даного виду ІА [40, 56]. Необхідно підкреслити, що раніше в нашій країні діагностика та лікування алергії до тарганів взагалі не проводилися внаслідок відсутності відповідних алергенів. Лише з 2004 року Вінницьке підприємство „Імунолог” налагодило серійне виробництво алергенів чорного та рудого тарганів для діагностики та лікування АЗ, завдяки чому виникла можливість проведення даного дослідження.         

          Для вирішення поставлених у роботі завдань нами було обстежено 272 особи. Основну групу склали 236 осіб (113 чоловіків і 123 жінки у віці від 18 до 55 років) з клінічними проявами БА та/або АР. В контрольну групу увійшло 36 осіб без клінічних ознак АЗ. Серед обстежених з АЗ було 126 з АР, 71 особа з БА та 39 хворих з поєднанням БА та АР (розділ 2.1). Діагноз відповідних форм АЗ був встановлений за допомогою загальноприйнятих у алергології методів досліджень (алергологічний анамнез, фізичне обстеження, дослідження функції зовнішнього дихання, шкірне тестування з алергенами, визначення рівня загального IgE в сироватці крові тощо). Шкірні ПТ з алергенами побутового пилу, пір’я подушок, кліща, епідермальними (вовна кішки, собаки) і пилковими (мікст-алергени дерев, злакових, лучних трав, бур’янів) алергенами проводилися і враховувалися за загальноприйнятою методикою (розділ 2.2). Крім того, згідно завдань дослідження використовувалися  алергени з чорного (американського та мадагаскарського) і рудого (німецького) тарганів, які є найбільш розповсюдженими в Україні. ПТ з  АлТ також проводився і оцінювався за традиційною методикою.   

Вся работа доступна по <a href=

" http://mydisser.com/ru/catalog/view/25727.html    " target="_blank">Ссылке</a>

</p>