АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

В останні роки АЗ відносяться до числа найбільш розповсюджених хвороб людини. За різними даними на них страждають від 10,0 до 40,0% населення світу [33, 81, 61, 62, 103]. При цьому на фоні загального зростання захворювань алергічного генезу спостерігається збільшення частоти ГЧ до внутрішньожитлових інсектних алергенів, до яких відносяться й АлТ. Поширеність алергії до тарганів, за даними різних авторів, коливається від 4,0%  [165] до 73,0% [162] і змінюється в залежності від географічного розташування тих чи інших країн, стану довкілля, матеріально-побутових умов, наявності клінічних ознак АЗ у обстежених тощо. Слід підкреслити, що вищенаведені дані стосуються різних країн світу, за виключенням України, в якій дослідження по вивченню розповсюдженості, можливостей специфічної діагностики та лікування алергії до тарганів раніше не проводилися. Хоча в нашій країні ця проблема є вельми актуальною у зв’язку з високим ступенем забрудненості промислових і житлових приміщень цими комахами, вираженою чутливістю хворих на респіраторні АЗ до їх алергенів, відсутністю способів ефективної терапії і профілактики даного виду алергії [33, 41]. При цьому особливе значення повинно надаватися саме своєчасній етіологічній діагностиці алергії до тарганів, що дасть змогу застосовувати з метою лікування відповідних категорій хворих СІТ алергенами, яка відноситься до етіопатогенетичних методів терапії і дозволяє впливати на всі ланки алергічного процесу в організмі хворого на АЗ.

В останні роки в Україні були створені та офіційно зареєстровані у Центрі медичних імунобіологічних препаратів МОЗ України оригінальні вітчизняні алергени з чорних та рудого тарганів. Тому зрозумілою була наша зацікавленість у вивченні питання алергії до тарганів, спричинена об’єктивною необхідністю визначення її поширеності, організації своєчасної специфічної діагностики та імунотерапії хворих на респіраторні АЗ за допомогою вітчизняних АлТ.

Для вирішення поставлених у роботі завдань (розділ 2.1) нами на базі поліклініки та алергологічних відділень №1 і №2 Київської міської клінічної лікарні №8 було проведено алергологічне обстеження 236 пацієнтів з БА та/або АР (основна група) та осіб без клініко-анамнестичних ознак будь-яких АЗ (контрольна група). Основну групу склали 236 осіб (113 чоловіків і 123 жінки). Серед них АР був виявлений у 126 чол. (53,39%), БА – у 71 особи (30,08%), поєднання БА з АР мало місце у 39 (16,53%) обстежених.

          Схема обстеження осіб з АЗ (розділ 2.2) на предмет встановлення етіологічно-значущої сенсибілізації до тих чи інших алергенів включала: збір алергологічного анамнезу, шкірне тестування (ПТ) з алергенами різних видів тарганів, а також з іншими внутрішньожитловими алергенами, визначення рівня загального IgE в сироватці крові, функції зовнішнього дихання. З’ясування особливостей алергологічного анамнезу проводилося за складеною нами анкетою з урахуванням типових питань, передбачених при обстеженні хворих з алергопатологією. При збиранні алергологічного анамнезу обов’язково враховувалися наявність чи відсутність тарганів в житлових та робочих приміщеннях в даний час або в минулому, ефект від елімінації цих комах або, напроти, погіршення перебігу АЗ при відновленні контакту з ними.

          Шкірні тести особам дослідної групи виконувалися у період ремісії АЗ та при відсутності інших протипоказань до тестування in vivo з алергенами. При проведенні шкірного тестування ми використовували ПТ з  алергенами чорного американського і рудого німецького тарганів, які є найбільш розповсюдженими в Україні. Чорні мадагаскарські таргани не є розповсюдженими в нашій країні, але нами було проведено шкірне тестування з їх алергеном для того, щоб з’ясувати частоту можливих перехресних ГЧР до різних видів тарганів у хворих на АЗ. Оскільки АлТ входять до складу комплексу внутрішньожитлових алергенів, ми також проводили ПТ з алергенами ДП, пір’я подушок, кліщів, епідермальними (вовна кішки, собаки) алергенами. В разі наявності симптомів сезонного загострення АЗ проводилося додаткове тестування з пилковими мікст-алергенами. В процесі виконання роботи нами використовувалися вітчизняні алергени виробництва Вінницького МП «Імунолог».

          Дані алергологічного анамнезу (розділ 2.1) у обстежених нами хворих на АР та БА підтвердили, що крім наявності того чи іншого АЗ у обстежених і контакту з тарганами в умовах житла або виробництва, у виникненні і розвитку ГЧ до АлТ важливу роль відіграють й генетичні чинники. Саме тому АЗ відносяться до полігенних захворювань зі спадковою схильністю, тобто є генетично обумовленними імунопатологічними порушеннями [33, 40, 56]. При цьому багатьма фахівцями [24, 33, 52, 56] відмічено, що передається не конкретне захворювання, а лише підвищена схильність до гіперпродукції реагінів – IgE та IgG₄-антитіл. Подібні дані були отримані нами при з’ясуванні спадкового анамнезу у осіб з АЗ. Так, у групі обстежених нами пацієнтів спадкова обтяженість за алергією (БА, АР, алергічний дерматит, кропивниця та набряк Квінке, медикаментозна, харчова, інсектна алергія тощо) виявлена у 53,39% хворих. Серед них спадковість була обтяжена за лінією матері у 30,51% обстежених, батька – у 5,68% осіб, обтяженість за обома лініями спостерігалася у  5,51% хворих. Отримані нами дані відносно високої частоти обтяженого спадкового анамнезу з алергічної патології у пацієнтів з АЗ, а також переважний характер успадкування за материнською лінією підтверджуються й літературними даними [33, 40, 56, 67].

         Відомо [22, 41, 56], що на розвиток АЗ суттєвий вплив мають супутні АЗ. Згідно наших даних, супутні АЗ (крім АР та БА) виявлено у переважної більшості з обстежених (64,41%). Серед них найчастіше зустрічалися поліноз  (34,21%), медикаментозна (26,97%), харчова (18,42%), інсектна алергія (17,76%). Отже, викладені нами в розділах 2.1 і 3 дані відносно впливу на ймовірність розвитку БА та/або АР наявності обтяженої спадковості по АЗ та супутніх АЗ, а також наявність у 60,0% обстежених підвищеного рівня загального  IgE сироватки крові в цілому відповідають даним інших фахівців [24, 33, 40, 56] і підтверджують атопічний характер захворювань у обстежених нами пацієнтів.

Вся работа доступна по <a href=

" http://mydisser.com/ru/catalog/view/25727.html    " target="_blank">Ссылке</a>

</p>