---

Вплив контрабанди на фінансову безпеку як складову економічної безпеки національної економіки

На сьогоднішній день проблема, пов’язана із проявами контрабанди, є складною та дискусійною. Боротьба з нею – це першочергове завдання держави, яке потребує негайного вирішення з метою забезпечення захисту економічних інтересів країни.

Найрозповсюдженішим трактуванням поняття «контрабанда» (італ. contro – проти, bando – урядової постанови, закону) вважають незаконне переміщення через митний кордон держави товарів та транспортних засобів з ухиленням від виконання митних формальностей.

Слід зазначити, що справи про контрабанду становлять близько 56% від загальної кількості кримінальних справ, які перебувають у провадженні слідчих органів служби безпеки України. Отже, в структурі експортно-імпортних досить значна їх частина має нелегальне походження. Головна причина – високі ставки податків під час митного оформлення товарів. Можна стверджувати, що контрабандні потоки завдають вагомих втрат економіці країни. Значні їх обсяги – це явище, яке загрожує національній безпеці держави, бо в тіні опиняються не лише виробництво, а й доходи працівників, що, в свою чергу, стає причиною недофінансування бюджету і соціальних фондів. Отже, економічна злочинність в митній сфері – це небезпека у вигляді контрабанди та нелегального імпорту, що неминуче спричиняє втрати бюджету країни. За таких обставин досить вагомого значення набуває питання митної безпеки країни як складової економічної безпеки держави. Згадуючи про дане поняття у першому розділі дослідження, ми пропонуємо зупинитися на ньому детальніше.

На думку П. Пашка: «Митна безпека України – стан захищеності національних інтересів України в митній галузі, який дозволяє в різних зовнішніх і внутрішніх умовах, незалежно від будь-яких загроз, забезпечити такі напрями:

а) переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів;

б)здійснення митного регулювання, пов’язаного зі встановленням та справлянням податків і зборів;

в) застосування процедур митного контролю та митного оформлення із

застосуванням заходів з митно-тарифного і нетарифного регулювання;

г)організація боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил» [96, с. 63].

Отже, для забезпечення ефективної митної безпекоспроможності країни, на наш погляд, треба чітко усвідомлювати не лише сутність поняття «митні правила», а й «митних процедур», спрямованих на запобігання і виявлення контрабанди та нелегальних схем імпорту. Під нелегальними схемами імпорту слід розуміти заниження митної вартості товарів, хибне визначення країни походження товарів та їх коду.

Стратегічний рівень забезпечення економічної безпеки національної економіки обумовлює безперебійне функціонування митної системи і реалізації митної політики як наслідку. Проте зазначимо, що така її реалізація повинна повною мірою відповідати значним обсягам експорту й імпорту товарів [97, с. 163]. Проте вважаємо, що це не всі основні фактори, які мають стосуватися питання стратегічного рівня зебезпечення безпекоспроможності країни. Основними факторами забезпечення економічної безпеки є стабільність економічної ситуації в країні, обумовленої розвитком бізнесу, належним станом торгівлі, розвиненістю трудових відносин. Зазначені вище чинники впливають на формування доходної частини Державного бюджету, стимулюють його стале функціонування. Проте, існують і певні фактори, що негативно відображаються на стані економіки країни.

Відповідно до ст. 201 Кримінального кодексу України (далі – ККУ) контрабанда – це переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодійних, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів, а також контрабанди стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України [98].

В сучасних умовах характерним є переорієнтація з «класичної» контрабанди з фізичним приховуванням товарів на більш витончені методи, пов’язані з шахрайством, маніпуляціями з кодуванням товарів, зміною даних про країну походження товарів тощо, проте у митному законодавстві це називається порушенням митних правил. Значного поширення набуває ПМП під час експорту-імпорту автомобілів з використанням іноземних фірм, розташованих в офшорних зонах, в Словенії, Туреччині, країнах Балтії, де здійснюється підміна інвойсів із заниженням вартості автомобілів, що імпортуються, а також фірм і приватних підприємств, які мають пільги на оподаткування.

За оцінкою КМУ, нелегальні потоки товарної контрабанди завдають значної шкоди економічним відносинам у сфері господарської діяльності і спричиняють вагомі збитки країні. Таких збитків, як правило, зазнають інтереси вітчизняного товаровиробника, в результаті чого погіршуються товаровідносини у сфері зовнішньої торгівлі [99, с. 368]. Зрозуміло, що це негативно впливає на розвиток економічних відносин між країнами світу, стає перешкодою для входження нашої країни у світовий економічний простір. Товари, ввезені незаконно, передбачають собою негативні наслідки, такі як: зменшення попиту на  продукцію вітчизняних товаровиробників, завдають шкоди здоров’ю споживачів та інші. В результаті цього виникає єдина проблема фіскального характеру – втрати Державного бюджету.

Тому законодавством України упродовж років передбачалась карна відповідальність за скоєння злочину у цій сфері. З 17 січня 2012 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності», який передбачає скасування кримінальної відповідальності за такий вид злочину, як товарна контрабанда. Однак зауважимо, що це призвело до збільшення фінансових штрафних санкцій [98].

Декриміналізація контрабандних товарних потоків, яка гарантувала підвищення фінансової відповідальності, стала ефективним інструментом запобігання незаконному переміщенню товарів. Нововведення також призвело до економії часу, коштів та людських ресурсів у ході застосування адміністративних процедур. Отже, очікується додаткове направлення коштів до Державного бюджету за рахунок стягнення штрафів і реалізації конфіскованих нелегальних товарів у дохід держави, тобто суть самого поняття «контрабанда» залишилось незмінним, значно змінився перелік товарів, які потрапляють під визначення даного поняття.

За новими правилами, контрабандою вважається лише переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодійних, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів до неї (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. ККУ обумовлює важливість боротьби з контрабандою [98] і передбачає поєднання регуляторних та економічних важелів регулювання нарівні з організаційними і правовими, що дає можливість:

– мінімізувати втрати коштів Державного бюджету України через заниження митної вартості товарів, недостовірної класифікації товарів та визначення країн їх походження; отримати додаткові кошти для проведення соціально-економічних реформ;

– створити надійні бар’єри для надходження на споживчий ринок продукції без сплати визначених чинним законодавством податків і зборів;

– стимулювати розвиток національного виробництва, економічно підтримати українського виробника;

– зменшити загальний рівень злочинності в Україні [98; 99, с. 51].

На наш погляд, найголовніші причини здійснення контрабанди наступні:

– постійне підвищення ставок митних платежів, зокрема акцизного податку, (саме тому найбільшою контрабандною вважається підакцизна продукція);

– значне зниження рівня вітчизняного виробництва товарів;

– пануюче безробіття;

– високий рівень інфляції;

– недосконалість законодавчої, нормативно-правової бази у сфері правового регулювання з питань контрабанди та порушення митних правил;

– недостатня ефективність митного та прикордонного контролю;

– виявлення деяких корумпованих заходів у митних, прикордонних та інших контрольних органах.

Тісний зв’язок між шкодою, яку спричиняє контрабанда і податковою системою, простежується у ряді зарубіжних країн. Так, сучасне кримінальне законодавство Великобританії, відтворюючи визначення, сформульоване ще на початку ХХ ст., визначає контрабанду як недотримання законів країни про доходи шляхом ввезення або вивезення заборонених товарів, або несплати податків за товари, які підлягають оподаткуванню [100, с. 16].

На думку М. Погорецького, «однією з головних причин, що найбільш суттєво впливає на загальний її рівень, є корупція» [101, с. 18]. Оскільки світова криза призвела до безробіття та заниження заробітних плат, це автоматично змусило здійснювати корумповані заходи саме в питаннях недотримання правил тарифного і нетарифного регулювання. Безумовно, наявність певної корумпованості в митних органах відіграє значну роль у пропуску контрабандних перевезень. Постійне підвищення ставок акцизного податку – важлива причина їх здійснення, яка залишає бюджет країни без надходжень.

Також слід брати до уваги ту обставину, що «акцизний податок – це такий платіж, у встановленні якого повинен ураховуватися розмір аналогічного платежу в країнах-сусідах. Різке підвищення ставок, наприклад, неминуче призведе до того, що ціни на українські сигарети будуть істотно вищими, ніж у ряді країн, таких, скажімо, як Молдова, Росія, Білорусія» [102, с. 103], тому, можна буде спостерігати дещо інше явище. У мріях про значне збільшення надходжень до бюджету, наші очікування не виправдаються, оскільки зросте контрабанда тютюнових виробів. Зауважимо про те, що наймасштабніші обсяги контрабанди становить підакцизна продукція у вигляді тютюнових виробів та алкогольних напоїв. Нині майже весь ринок тютюнових виробів перебуває в тіні [103, с. 18]. Західна економічна теорія керується загальновідомим постулатом про прагнення суб’єкта ЗЕД до максимізації доходу й мінімізації витрат, тому певною мірою і обумовлюється пояснення щодо збільшення обсягів тіньової економіки як виходу від уникнення сплати податків, оскільки вони одномоментно збільшують витрати і зменшують прибуток [104, с. 26].

Іноді наявний потік контрабанди ототожнюється, насамперед, з тим, що ціни на тютюнові вироби в нашій країні ще донедавна були нижчими, ніж у країнах – членах Євросоюзу (далі – ЄС). Країни ЄС пропонують Україні свій перевірений варіант боротьби з нелегальним потоком товарів, який ґрунтується на підвищенні рівнів вітчизняних акцизів до європейських [105, с. 211]. Це, по-перше, збільшить надходження до бюджету, по-друге, зменшить кількість споживачів тютюнових виробів.

Очевидно, що контрабанда вважається найнебезпечнішим злочином у сфері митної діяльності, який при цьому має намір посягати на суспільні відносини як у нашій державі, так і за її межами [106, с. 32].

 

 

Вся работа доступна по <a href=

" http://mydisser.com/ru/catalog/view/16992.html    " target="_blank">Ссылке</a>

</p>